вплив музикотерапії

на людський організм

Кожен завжди хоче бути здоровим, фізично сильним, творчо активним. Люди давно помітили багатогранний вплив мистецтва на життя та здоров’я, тож неодноразово зверталися до нього у найскрутніших ситуаціях. І мистецтво допомагало їм, повертало сили та душевну рівновагу. Такі можливості мистецтва не випадковість — вони лежать у самій його природі. можливо, мистецтво й було створено для того, щоб не тільки приносити людині естетичну радість, а й допомагати їй, захищати від усього того, що заважає по-справжньому жити.

На чому ж заснована така велич мис­тецтва? Поряд із загальновідомими властивостями, слід згадати його здіб­ність породжувати особливе психо-енергетичне поле, що транслює пози­тивну енергію творців слухачам і гля­дачам. Ця енергетика здатна зцілити людину та повернути до життя, сти­мулювати її інтелект і чинити психо­логічну допомогу, вселяти надію та зміцнювати впевненість.

Кожен вид мистецтва діє на лю­дину по-різному. Сьогодні поговори­мо про музику. Про її сутність говорив П. Чайковський: «Мета музики — збу­дити духовне хвилювання. Жодне ін­ше мистецтво не пробуджує настіль­ки підвищеним чином благородні почуття в серці людини». З ним по­годжується відомий український пе­дагог В. Сухомлинський: «Завдяки музиці в людині пробуджується уяв­лення про підвищене, величне, пре­красне не тільки в навколишньому світі, айв самому собі». Безумов­но, у цих висловлюваннях видат­ні люди мали на увазі класич­ну, тогочасну «серйозну» музи­ку, джаз, класичний рок, гітарні пісні, фольклорну музику, естрад­ну музику у виконанні професій­них колективів, наприклад оркестрів під керівництвом П. Моріа, Дж. Ласта, Ф. Пурселя та ба­гато інших.

Учені провели дослідження в одній з підмосковних музичних шкіл, де застосовують музичну терапію. Шко­лярі одностайно відповіли, що на уроках математики їм хотілося б слухати музику Й. Баха. Думка дітей підтвер­джується й дослідженнями, які свідчать, що твори Й. Ба­ха прояснюють мозок, а музика В. Моцарта ще й розви­ває розумові здібності.

Крім цього, стимулює творче мислення і помагає генерувати нові ідеї музика О. Скрябіна, Ф. Шопена, С. Прокоф'єва. До речі, фортепіанна музика С. Прокоф'єва, на примаж, налаштовує на високоінтелектуальний лад. у голову приходять несподівані ідеї, навмь пов'язані з космосом.

Прослуховування у великому обсязі музики «поета фортепіано» Ф. Шопена зна­чно збільшує гнучкість мислення. Як повідомляє журнал Nature німецькі фахівці радять зранку слухати твори В. Моцарта, Ф. Гайдна або А. Вівальді. Якщо ви мало знайомі з класикою, почніть свій день з Е. Преслі «Jailhouse».

А ось прасувати білизну або робити хатню роботу спробуйте під легкі й динамічні композиції Дайани Росс, прибирати в оселі— під швидкий ритм, наприклад, «Танцю із ша­блями» А. Хачатуряна. Цікаво, що цей твір на­дає людині творчий імпульс і навіть здатний підвищувати сексуальний тонус. У цьому дусі й гарна музика Дж. Гершвіна.

Учені багатьох країн пропонують нам не­величку «музичну аптечку»:

1. Зняти стрес допоможе романтична му­зика Ф. Шуберта, Р. Шумана, П. Чайковського, Ф. Ліста.

2. Втішають, заспокоюють, напов­нюють мужністю твори Л. Бетховена.

3. Допомагають від алкоголізму й куріння разом в гіпнозом і голкорефлексотерапією «Аве Марія» Ф. Шу­берта, «Місячна соната» Л. Бетховена, «Лебідь» К. Сен-Санса, «Метелиця» Г. Свиридова.

4. Лікує від неврозів і роздратованості бадьора му­зика П. Чайковського, О. Пахмутової і М. Таривердієва.

5. Виразка шлунку й дванадцятиперстної кишки зни­кає завдяки прослуховуванню «Вальсу квітів» з балету П. Чайковського «Спляча красуня» і мелодійної музиви В. Моцарта.

6. Якщо ви втомилися, слухайте музику Луї Армстрон­га, Дюка Еллінгтона, Елвіса Преслі.

7. У разі синдрому хронічної втоми слухайте «Ра­нок» Е. Гріга, «Світанок над Москвою-рікою» (фрагмент з опери М. Мусоргського «Хованщина»), романс «Ве­чірній дзвін», мотив пісні «Російське поле», «Пори року» П. Чайковського, музику Й. Брамса.

8. Повне розслаблення ви можете отримати від «Вальсу» Д. Шостаковича зі старого кінофільму «Овід», оркестру Ф. Пурселя, мелодії Ф. Лея з кінофільму «Чоло­вік та жінка», романсу Г.Свиридова з музичних ілюстра­цій до повісті О. Пушкіна «Метелиця».

9. Нормалізує кров'яний тиск і серцеву діяльність «Весільний марш» Ф. Мендельсона.

10. Заспокоять у гніві «Картинки з виставки» М. Му­соргського.

11. Позбавляє головного білю і мігрені прослухо-вування відомого «Полонезу» М. Огінського, мелодій К. Глюка, «Гуморесок» А. Дворжака, «Весняної пісні» Ф. Мендельсона, музики Дж. Гершвіна.

12. Нормалізує сон і роботу мозку сюїта «Пер Гюнт» Е. Гріга.

13. Від депресії допомагає «Хабанера» з опери Ж. Бі-зе «Кармен», «Турецьке рондо» В. Моцарта, «Тріумфаль­ний марш» з опери «Аїда» Дж. Верді, а ось ноктюрни Ф. Шопена можуть викликати депресію.

14. Для поліпшення апетиту рекомендують слухати музику «Бітлз» і фортепіанні концерти Ф. Ліста.

15. Зміцнюють імунну систему людини, за версією му-зикотерапевтів, співання хором «Реквієму» В. Моцарта.

16. Тонізує полонез М. Огінського, «Чардаш» В. Мон-ті, музика з кінофільму «Шербургські парасольки» М. Ле­грана і хороший джаз або рок-н-рол.

Медики, досліджуючи можливості музикотерапії, за­значають, що музика діє вибірково — залежно не тіль­ки від її характеру, а й від інструмента, на якому її ви­конують. Такі старовинні інструменти, як орган, флейта, скрипка, дуже гарно діють на мозок людини. Мабуть, не випадково, скрипка — найулюбленіший інструмент інте­лектуалів, зокрема відомого вченого А. Ейнштейна, літе­ратурного героя Шерлока Холмса та інших.

Вивчаючи вплив музичних інструментів на люди­ну, вчені дійшли висновку, що найсильніше на людину впливає органна музика: вона приводить усі мозкові структури в стан резонансу. Крім того:

1. Печінка позитивно реагує на дерев'яні духові ін­струменти — гобой, кларнет.

2. Роботу кровоносних судин поліпшує кларнет.

3. За наявності серцевих хвороб найбільш ефектив­ними є струнні (скрипка, віолончель).

4. На легені та бронхи позитивно впливає флейта.

5. У разі радикулітів і невритів дуже ефективна труба (саме за цих недугів гру на ній застосовував знамени­тий античний лікар Ескулап).

6. На сечостатеву систему позитивно впливає звук саксофона.

Щоб правильно дібрати музично-терапевтичний за­сіб, важливо знати улюблений жанр, який найбільш по­добається і зрозумілий: фольклорна, популярна, естрад­на, джазова, камерна, оперна, симфонічна музика. Єдине, з чим треба бути обережними, так це рок. Вияв­ляється, прослуховування і виконання тяжкого року руй­нує організм. Прослуховування такої музики викликає виділення так званих стрес-гормонів, які знищують зна­чну частину інформації, що зберігалася в мозку. Подібну музику фахівці називають «музикою-вбивцею».

Отже, слухайте класику! Вона нагадає про любов і підтримає в біді, навчить захоплюватися красою люд­ської душі і величчю природи, відкриє невідомі сторо­ни могутнього світу мистецтва, що приносить радість, здоров'я і насолоду.

Музика допомагає розвивати і виховувати дітей. Як стверджують численні дослідження, прослуховування музики значно покращує функції мовлення в дошкіль­нят, сприяє запам'ятовуванню ключових фраз і загалом полегшує засвоєння інформації дітьми.

Американські дослідники дійшли висновку, що мозок людини з моменту народження здатний сприймати му­зику і, можливо, вона є свого роду першомовою або ар­хаїчною формою мислення.

Сприйняття музики може бути активним (свідомим) або пасивним (несвідомим). При цьому доведено, що навіть несвідоме сприйняття музики позитивно впли­ває на інтелектуальну діяльність.

Кiлькiсть переглядiв: 1815

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.