Вплив суспільних конфліктів на психіку дитини

Тривале суспільне протистояння й трагічні події не залишають байдужим нікого, незалежно від політичних симпатій. Градус емоцій був надто високим. Люди не відривалися від телевізорів та інтернету. Дорослі перебувають у шоковому стані і не приховують його від дітей. Багатьом здається, що вони малі й не надто переймаються суспільними подіями. Підтримує цю ілюзію характерна для дошкільників зовнішня безтурботність. Інші безоглядно виплескують на дітей свої емоції (біль, агресію, зневіру, паніку), вважаючи їх досить зрілими, щоб розділяти все з близькими. Дехто навіть, попри всі застереження, залучає неповнолітніх до участі в акціях протесту.

Є і такі, хто відганяє дітей від телевізора, відмовляється дати пояснення, боячись і не знаючи, як говорити про події в державі. Що ж насправді відбувається в душах дітей у складний для громади період? І як захистити їх від психічного травмування?

Діти не ізольовані від суспільства: так чи інакше вони отримують інформацію. І обов’язок дорослих — дозувати, просіювати та коментувати її так, щоб не зашкодити дитині, а навпаки, використовувати на користь її розвитку.

Діти не можуть усвідомити всього, що відбувається, та серцем відчувають загрозу. У питанні, що нині чи не найбільше їх хвилює, залишені сам на сам. Вони обмінюються інформацією, обговорюють побачене і почуте, відтворюють події в іграх, приймаючи на себе ролі “беркутів” і “майданівців”, сперечаються, “хто правий — хто винний”, групуються за політичними уподобаннями своїх рідних і, що найгірше, навіть цькують іншодумців, переймаються духом агресії та вседозволеності. Так пробуджуються недобрі почуття, руйнуються моральні орієнтири, формується девіантна, деструктивна поведінка. Педагоги не знають, як мають поводитися, переважно почуваються розгубленими, пригніченими, особливо, якщо в колективі колег і батьків вихованців багато полярних поглядів.

Щоб уберегти юних громадян від шкідливих потрясінь маємо, насамперед, контролювати власні емоції і поведінку, дбаючи про позитивну психологічну атмосферу і вдома, і в садочку. А також дозувати інформацію, особливо візуальну, що чинить найсильніший вплив на нестійку дитячу психіку. Дозувати — не означає позбавляти.

Час уже всім — і батькам, і педагогам — переглянути систему цінностей, яку формуємо в дітей, і віддати значну перевагу духовним і моральним над матеріальними, альтруїстичним — над егоїстичними. Утверджувати змалку цінність людської душі і людського життя, цінність гуманізму, честі, безкорисливого служіння добру й правді.

Ця пам’ятка допоможе дорослим вберегти психіку дитини від надмірних перевантажень і сформувати імунітет до негативних впливів у періоди загострень соціальних конфліктів. Радимо дотримуватися її і в повсякденні.

- Педагоги і батьки мають бути носіями життєвого оптимізму, гарантами безпеки і благополуччя дитини. Формувати позитивне світосприйняття, необхідне для її повноцінного розвитку.

- Попри будь-які колізії дорослого життя треба створювати в родині та дитсадку спокійну, “світлу” атмосферу, сповнену позитивних життєствердних настроїв.

- Поводьтеся розважливо, помірковано, гасячи власні пристрасті. Не ведіть дискусій, зокрема й політичних, у присутності дітей. Не нав’язуйте їм своїх переконань і не критикуйте погляди їхніх батьків.

- Ні в якому разі не можна залучати дітей до небезпечних масових акцій.

- Тривожну для дітей інформацію слід дозувати, пом’якшувати, заспокоюючи й підбадьорюючи їх, запевняючи, що з будь-якої ситуації є вихід.

- Про події, що схвилювали дитину, говоріть миролюбно й мудро, аналізуйте і пояснюйте їх об’єктивно, засуджуючи прояви агресії та вандалізму як такі, незалежно від ваших політичних симпатій.

- Обговорюючи ситуацію, переключайте увагу дітей з негативних фактів на позитивні. Прикладом може бути величезна людська самовідданість, взаємодопомога і громадянська активність, проявлені в останніх подіях.

- Малюйте дитині світ не чорно-білим (поганий- добрий), а різнобарвним, розкриваючи філософію життя. Вчіть розглядати кожне явище в природі та суспільстві з різних боків і точок зору.

- Не забороняйте дітям відтворювати враження в іграх, що допомагають зняти стрес, а спрямуйте ці ігри у мирне річище.

- Щоб послабити психічне напруження дітей у складні періоди якнайчастіше залучайте їх до цікавих спільних справ, гуртків.

- Виховуйте повагу, толерантність і терплячість до інших, незалежно від симпатій. Учіть засуджувати не людину, а недобрий вчинок, роблячи це без агресії.

- Гуртуйте колектив, формуйте дружні взаємини, запобігайте конфліктам.

Мудрості вам, любові, злагоди!

Кiлькiсть переглядiв: 232

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.