Вед. Ой! Хтось нам підказує, де шукати осінь. Давайте вирушимо до лісу.
(Звучить таємнича музика)
Ось ми і в лісі. Хто ж нам підкаже, де заблукала осінь?
Вибігає зайчик.
Зайчик. Я – веселий побігайчик,
Сірий і пухнастий зайчик.
Хочу з вами танцювати,
Ну-мо разом всі стрибати!
(Зайчик стрибає)
Гра «Зайчик» (пальчикова)
Виходить білка.
Білка. Я – білочка руденька,
Хазяєчка маленька.
Працюю я весь час
Роблю собі запас,
Стрибаю – горішки полюбляю.
Танок «Лавата»
Їжак. Їжачок, я їжачок,
З голок в мене піджачок.
І у тому піджачку
Я гуляю по ліску.
Я ніколи не сумую,
Коли музику я чую.
Пісня «Їжачкова парасолька»
Вед. Ось послухайте, тихіше!
Хтось до нас іде все швидше.
Виходить лисичка.
Лисичка. Я весела, я – лисичка.
Звуть мене руда сестричка.
Я тут поряд пробігала,
І до вас я завітала.
З вами дуже хочу грати,
Танцювати і співати.
Гра-хоровод «Ми у лісі були»
Драматизація казки
(Під музику входить Мурашка з довгою травинкою в руках, сумно поглядає на небо).
Вед. - Мурашка в господу собі несла травинку,
Та в небі побачила велику хмаринку.
Мурашка - Ой, дощик піде і намочить бочок!
Піду заховаюсь під білий грибок.
(Мурашка сідає біля Гриба. Звучить музика, до залу заходить Метелик, показує, що не може летіти, бо йде дощ).
Вед. - А Метелик, подивіться,
Мокрі вуса, мокрі крильця...
Метелик- Під грибок мене пустіте -
Я не можу вже летіти.
(Входить їжачок)
Вед. - По лісі від ранку ходив їжачок.
Збирав він припаси у свій козубок...
Їжачок.- Пустіть мене, друзі, до себе під гриб,
Бо голочки мокрі, і я вже захрип.
(Звучить музика «Танцювали миші». Забігають мишка і білка)
Вед. - Дощ не слабшає нітрішки.
Ось біжать до нас білка й мишка.
Мишеня.- У мене мокрий навіть ніс!
Білка. – Вимок весь пухнастий хвіст!
(Весела музика. До залу, перестрибуючи через «калюжі», вбігає Зайчик)
Вед. - Зайчисько сіренький біжить по доріжці -
Як холодно й мокро малесенькій ніжці!
Зайчик- Пустіть мене, друзі, під гриб лісовий,
Усіх він сховає, хоч ніби й малий.
(Лагідна музика. Входить Лисичка. Побачивши її, зайчик ховається за спини звірят)
Вед. - Гляньте, Лисиця спішить до грибка,
Зайчисько шукає вона... от яка!
Лисичка- Не бачили, друзі, Зайчиська малого
-Такого вухатого й вельми смачного?
(Звірята піднялись, ховаючи Зайчика)
Всі.- Ні, нема у нас Зайчиська...
Не дамо тобі, Лисичко, -
Кривдити малих!
Лисичка- Я більше не буду, я хочу дружити з вами.
Вед. - Гаразд, повіримо лисичці?
- У лісочку співи й сміх.
Головне для нас усіх.
Вед. Чуєте, музика звучить?
Може, це осінь до нас спішить?
Під музику заходить Осінь.
Осінь (дитина). Ви про мене? Я прийшла!
Всім дарунки принесла!
Я прийшла до вас на свято
Веселитися, співати.
Дуже хочу з усіма
Подружитися сама!
Вед. Мила Осінь!
Ми тебе з дітьми шукали,
Ми давно тебе чекали.
Затанцюй в святковий час
У таночку ти для нас.
Пісня-танок з листочками.
(сідають)
Театр (іграшки).
З'являється кіт Матроскін, який вдає, що працює, щось муркоче собі під ніс.
Вед. Діти, а що це за кіт, який любить працювати, а ще в нього є друзі: дядько Федір, собака Шарик та корова Мурка?
Вибігає Шарик, пританцьовує.
Кіт Матроскін: Скільки можна гратись?
Досить розважатись!
Справ у нас багато,
Треба працювати.
Шарик:Працювати я не звик,
І болить у мене бік.
Ноги ломить, хвіст болить,
І за вухом щось свербить.
Кіт Матроскін: Ледарів у нас нема,
Їсти не дають дарма.
Забувай мерщій про хвіст:
Хто не робить - той не їсть!
Шарик: Ой, мало не забув:
Сьогодні лист до нас прибув.
Віддає листа коту.
Кіт Матроскін (читає): Дядько Федір пише нам:
«Приїхати не зможу сам.
Хворію дуже. Вас чекаю.
У віконце виглядаю».
Шарик:Швидше речі поскладаймо
І до міста вирушаймо.
Кіт Матроскін:Чув? Хворіє дядько Федір,
Отже, повезем ми меду,
Молочка візьмемо, сиру,
І картопельки в мундирі.
Шарик:Вибач, друже, прогуляв,
І картоплю не зібрав...
Кіт Матроскін: Ми не встигнемо зібрати.
Допомоги треба просити у дітей.
Допоможете, діти?
Гра «Збери картоплю»
Кіт Матроскін: Дякую вам, діти, що картопельку зібрали.
Побіжу зибратися до дядька Федора. До побачення!
Вед. Осінь люба, ти вбрання своє яскраве покажи,
Про даруночки чудові розкажи!
Виходить Морква.
Морква. Я – Морквинка невеличка,
І зелена в мене гичка.
А хто п’є морквяні соки –
У того рум’яні щоки.
Капуста. Я – Капуста біла,
Круглолиця, спіла.
Качаниста, головиста,
Маю платтячок із триста.
Цибуля. Я – Цибуля хоч гірка
Та корисна я яка.
Я й цілюща, кожен знає,
Від хвороби захищає.
Пісня-хоровод «Городня-хороводна»
Вед. Наша Осінь запрошує нас пограти у гру.
Гра «Чарівна хустинка»
Вед. Під музику ви будете бігати по всій кімнаті, а коли музика закінчиться – присядете і закриєте очі. Коли я порахую: один! Два! Три! Хто сховався – розкажи?! Ви всі відкриваєте очі, уважно дивитесь, кого нема і говорите, хто сховався під хустинкою.
Гра повторюється 2-3 рази. В останній раз накривається кошик з листочками, під якими лежать яблука.
Вед. Цими смачними, дуже запашними і цілющими яблуками щедра Осінь пригостить вас у групі.
Коментарi