Значення свята

як засобу естетичного виховання

Свято - це особливий стан душі, емоційний радісний підйом, викликаний переживаннями будь-яких урочистої події. У житті людини тісно переплітається особисте і суспільне. Свята, пов'язані з історією країни, з її віковими традиціями, обрядами, звичаями дозволяють людині усвідомити свою єдність з усім народом. Календар свят змінюється, як змінюється історія Вітчизни. Незмінними залишаються традиційні християнські свята, інтерес до яких в даний час значно зріс. І це не проста цікавість. Знання витоків вітчизняної культури, традицій і звичаїв свого народу, допоможе зрозуміти історію своєї країни, долю поколінь.

Свято завжди виконує важливі суспільні функції, має глибокий сенс, у ньому людина відчуває себе особистістю, членом колективу. Прояв всіх форм і видів культури будь-якого колективу, починаючи від прийнятих форм поведінки, кінчаючи, демонстрацією нарядів і виконанням традиційних обрядів йде через свято. Очевидно, що кожне свято несе в собі функціональне навантаження: виховну; інформаційну; розвиваючу; естетичну; міжособистісну.

Дитяче свято - важлива частина життя дитини, це радісна подія, яка дозволяє розслабитися, здригнутися, забутися, а часом і просто відпочити від буднів. І вже майже афоризмом стали слова:" Без свят не буває дитинства! Свята духовно збагачують дитини, розширюють його знання про навколишній світ, допомагають відновлювати старі і добрі традиції, об'єднують і спонукають до творчості. Займаючись його підготовкою, педагоги, вихователі, батьки повинні в першу чергу орієнтуватися на інтереси кожної конкретної дитини і групи дітей, для яких і готується це свято. І головний критерій добору матеріалу тут - видовищність, яскравість і веселість.

Свято - це прекрасна ситуація для активізації мови, її комунікативної функції. Свято - це мовна середовище, яка так необхідна дітям. Свято розкриває багатющі можливості всебічного розвитку дитини.

Дитина з перших років життя неусвідомлено тягнеться до всього яскравого і привабливому, радіє блискучим іграшкам, барвистим квітам і предметам. Все це викликає у нього почуття задоволення, зацікавленість. Слово красивий рано входить у життя дітей. З першого року життя вони чують пісню, казку, розглядають картинки; одночасно з дійсністю мистецтво стає джерелом їх радісних переживань. У процесі естетичного виховання у них відбувається перехід від несвідома відгуку на все яскраве, красиве до свідомого сприйняття прекрасного.

Естетичне сприйняття дійсності має свої особливості. Основним для нього є чуттєва форма речей - їх колір, форма, звук. Тому його розвиток вимагає великої сенсорної культури.

Краса сприймається дитиною як єдність форми і змісту. Форма виражається в сукупності звуків, фарб, ліній. Однак сприйняття стає естетичним тільки тоді, коли воно емоційно забарвлене, пов'язане з певним ставленням до нього.

Естетичне сприйняття нерозривно пов'язане з почуттями, переживаннями. Особливістю естетичних почуттів є безкорислива радість, світле душевне хвилювання, що виникає від зустрічі з прекрасним.

Вихователь повинен вести дитину від сприйняття краси, емоційного відгуку на неї до розуміння, формуванню естетичних уявлень, суджень, оцінок. Це робота кропітка, вимагає від педагога вміння систематично, ненав'язливо пронизувати життя дитини красою, всіляко облагороджувати його оточення.

Свята - це радість спілкування, радість творчості і співтворчості, радість самовираження, радість розкріпачення і взаємозбагачення.

У будь-якому святі присутні різноманітні види мистецтва: література, музика, живопис, театр, пантоміма. Таким чином, свято є синтезом практично всіх видів мистецтв. А широке використання їх коштів в роботі з дітьми зі зниженим слухом дозволяє розширити кругозір, сформувати погляди і норми поведінки дитини, розвинути його творчі здібності. У різноманітних видах діяльності проявляються нахили, формуються певні вміння і навички. На святі діти не тільки говорять, але танцюють, співають, малюють. Діти вчаться підпорядковувати свої рухи ритму музики, розрізняти музичні темпи, відбивати в рухах, іграх, супроводжуючи промовою.

Святкова атмосфера, краса оформлення приміщення, костюмів, добре підібраний репертуар, барвистість виступів дітей - все це важливі фактори естетичного виховання.

Участь дітей у співі, іграх, хороводах, плясках зміцнює і розвиває дитячий організм, покращує координацію рухів. Підготовка до свят і розваг здійснюється планомірно і систематично, не порушуючи загального ритму життя дитячого саду. Якщо вихователь добре знає дітей, їхні інтереси, індивідуальні особливості, він уміє кожен день перебування дітей у дитячому садку зробити для них радісним і змістовним.

В основі кожного свята, розваги лежить певна ідея, яка повинна бути донесена до кожної дитини. Ця ідея повинна проходити через весь зміст свята, розкриттю її служать пісні, вірші, музика, танці, хороводи, інсценівки, художнє оформлення.

Ідея свята буде донесена до кожної дитини, якщо вона розкривається на доступному дітям художньому матеріалі, з урахуванням їх вікових та індивідуальних особливостей. Це досягається насамперед ретельним підбором репертуару (віршів, пісень, танців і т.д.) для дітей кожної вікової групи, рекомендованим Програмою виховання в дитячому садку. При цьому враховуються вже наявний у дітей репертуар, рівень розвитку їх вокальних і рухових навичок, інтереси. Нарешті, говорячи про доступність свята, слід пам'ятати і про час його проведення. У дітей молодших і середніх груп стомлюваність настає набагато раніше, ніж у старших дошкільників. Малюки здатні сприйняти набагато менша кількість віршів, пісень і т.д. Тому тривалість свята для них не повинна перевищувати 20-30 хв. Для старших дошкільників тривалість його збільшується до 45-55 хв. і репертуар стає набагато багатше і різноманітніше.

Естетичне виховання - найважливіша сторона виховання дитини. Воно сприяє збагаченню чуттєвого досвіду, емоційної сфери особистості, впливає на пізнання моральної сторони дійсності (відомо, що для дошкільника поняття красивий і добрий майже ідентичні), підвищує і пізнавальну активність, навіть впливає на фізичний розвиток. Результатом естетичного виховання є естетичний розвиток.

Важливо, щоб робота вихователя будувалася на науковій основі і проводилася за певною програмою, що враховує сучасний рівень розвитку різних видів мистецтва, з дотриманням принципу поступовості, послідовного ускладнення вимог, диференційованого підходу до знань і вмінь дітей різних віків.

Естетичне виховання тісно пов'язане з сучасністю і багато в чому визначається нею. Естетичне виховання дійсності передбачає близькість до життя, прагнення перетворити навколишній світ, суспільство, природу, предметне середовище.

Бажано, щоб в програмі свята гармонійно поєднувалися різні види мистецтв, колективне і індивідуальне виконання. Доповнюючи один одного у вирішенні однієї теми, вони збільшують силу емоційного впливу на дітей, в той же час кожне з них робить свій особливий вплив на дитину. Враховуючи порівняно швидку стомлюваність і збудливість дітей, необхідно правильно чергувати різні види їх художньої діяльності.

Свято несе радість всім дітям. Тому важливо, щоб кожна дитина брала у ньому посильну участь.

Для дітей дошкільного віку характерна потреба в неодноразовому повторенні добре знайомих пісень, хороводів, танців, що вони роблять з особливим задоволенням і виразністю. Тому в програму свята треба обов'язково включити значну частину такого матеріалу, внісши до нього деякі зміни (варіанти, інше оформлення хороводу, ігри тощо).

Кiлькiсть переглядiв: 1561

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.