Підґрунтя для майбутньої успішної економічної діяльності людини закладається в дитинстві. Саме тому надзвичайно важливим є виховання нового покоління, яке буде позитивно сприймати економічну інформацію, адекватно реагуватиме на суспільні зміни, володітиме навичками економічно доцільної поведінки.
Практичні шляхи реалізації
♦ Створення сприятливого та відповідно насиченого розвивального середовища.
♦ Проведення цільових прогулянок, екскурсій, тематичних занять (один раз на тиждень).
♦ Організація різних видів ігор (дидактични настільно-друкованих, сюжетно-рольових, рум ливих, ігор-презентацій, ігор-стратегій).
♦ Читання художньої літератури, фольклору, авторських казок економічної тематики, проведення театралізацій за змістом цих творів.
♦ Інформування батьків щодо завдань і змісту економічного виховання дітей у дошкільному закладі та сім'ї.
♦ Активна участь батьків у проекті з економічної освіти дошкільнят (відкриті заняття, економічні ярмарки, свята, конкурси, Дні відкритих дверей тощо).
Увесь процес формування економічного досвіду дошкільнят відбувається за двома напрямами.
По-перше, дитина засвоює досвід попередніх поколінь у вигляді сталих економічних законів та по-нять (через телебачення, гру з друзями, батьками). Сформований досвід є необхідним надбанням людини для орієнтації та участі в соціально економічній сфері життєдіяльності.
По-друге, елементарний економічний досвід дитини формується у різних видах діяльності і є результатом її власної економічно доцільної поведінки. Це може бути спостереження за економічними процесами, виконання соціально-економічних ролей, участь у налагодженні найпростіших економічних взаємозв'язків між різними людьми (обмін, продаж, купівля).
Уміння економічно доцільної діяльності діти можуть проявляти під час спостереження за економічними процесами, виконання соціально-економічних ролей в іграх, участі в налагодженні найпростіших економічних взаємозв'язків між людьми (обмін, продаж, купівля). Для старших дошкільнят це стає можливим завдяки ігровій діяльності. Через гру дитина пізнає навколишній світ, вчиться розуміти складні суспільні процеси та явища.
Серед різних ігор особливу увагу слід приділяти сюжетно-дидактичним іграм економічної спрямованості. В іграх: "Супермаркет", "Ринок", "Рекламне агентство", "Салон краси", "Кафе" діти вчаться самостійно приймати рішення та прогнозувати наслідки своєї діяльності. В іграх-презентаціях дошкільнята опановують вміння представляти власні ідеї. В іграх-стратегіях: "Наш бізнес", "Кругосвітня подорож", "Поїздка на острів", "Магазин іграшок" діти спільно з вихователем планують, проектують свої дії, розподіляють обов'язки і ролі, покроково реалізують спільний задум.
Для формування морально-економічних якостей використовуються не тільки штучно створені ігрові умови, а й реальні ситуації, які виникають щодня: відмова дитини прибирати за собою речі, недбале ставлення до книг, конфлікти між ровесниками тощо.
Створені сприятливі, комфортні умови дозволяють кожній дитині знайти власний шлях до "економіки" через ігрову, рухову, пізнавальну, предметно-практичну діяльність, забезпечують формування потреби в пізнанні світу, сприяють особистісному розвитку.
Виховання ощадливості у старших дошкільнят
Одним з важливих напрямів формування економічних уявлень у дітей є виховання бережливого ставлення до довкілля, що передбачає:
- належне ставлення до будівель, будинків, майданчиків, підтримання їх у порядку;
- участь у виготовленні наочних посібників та їхнє збереження; продовження часу використання іграшок та різних матеріалів; турботу про ощадливе використання води, електроенергії;
- охорону довкілля в місцях, розташованих біля дошкільного навчального закладу (на вулиці, біля будинку), культуру поведінки;
- виховання дбайливого ставлення до всього, що створено руками людини; розуміння цінності цієї праці.
Привчаючи старших дошкільнят до ощадливості, насамперед, дбаємо про те, щоб вони сприймали речі як суспільне надбання, багатство, щоб діти усвідомлювали необхідність бережливого ставлення до речей, оскільки вони є результатом праці багатьох людей, а ресурси для виготовлення предметів побуту обмежені. Такий приклад дбайливого ставлення до особистої та суспільної власності дошкільникам, мають давати дорослі у сім'ї та дитсадку.
Батьки повинні:
1. Розповідати дітям про свою роботу. Малюки не усвідомлять зв'язок між працею і грошима, якщо не будуть знати, ким працюють їхні батьки, як заробляють гроші на життя. Діти мусять розуміти, що робота має не тільки подобатися — вона повинна "годувати".
2. Не приховуйте від дітей своє матеріальне становище. Звісно, малюкові немає потреби занурюватися в усі нюанси сімейного бюджету, але варто пояснити дошкільникові, куди йдуть гроші. Навчіть його зіставляти бажання з можливостями, миритися з деякими обмеженнями.
3. Не привчайте дітей до надмірностей. Неприпустимо, коли дитина мало не щодня отримує від вас подарунки і ні в чому не знає відмови. Навчіть малюка обмежувати бажання.
4. Формуйте у дошкільника розумні потреби. Слухаючи дитячі "я хочу", частіше запитуйте: "А навіщо тобі це?". Не поспішайте задовольняти бажання, адже отримуючи все на першу вимогу, малюки переходять межу розумного.
5. Навчайте дітей ощадливості. Не залишайте без уваги зіпсовані предмети, зламані іграшки, розірвані книги. Покажіть, як можна їх полагодити, продовжити термін служби пошкоджених предметів.
6. Допоможіть малятам усвідомити вартість речей. Діти не мають звикати до того, що усі поламані іграшки автоматично замінюються новими. У кожній речі малюки мусять бачити цінність. Адже її хтось створив своєю працею.
7. Залучайте дітей до роботи по дому. Дошкільник може займатися домашньою роботою нетривалий час, тому, даючи доручення, розраховуйте сили дитини. Поступово у неї розвинеться самодисципліна, і вона буде виконувати навіть нецікаву роботу. І хоча робота малюка не досконала, не забувайте його заохочувати.
Ці знання та вміння є основою для формування економічної компетентності старших дошкільників.
Коментарi