Був собі горішок. Ось такий. (Показуємо малюкові горішок). Спочатку він жив високо на дереві. Горішок тримався за гілочку і невесело розгойдувався. Та одного ранку подув сильний-сильний вітер. Осьтак; фу-фу-фу. Подуй і ти так, губки склади трубочкою. Горішок не втримався і впав на землю. Він пролежав так до самої зими. А потім його знайшла білочка, та не встигла з'їсти — злякалася крикливої ворони. Неподалік пробігала дівчинка. Вона побачила у снігу горішок і взяла його в ручку. Візьми і ти горішок у ручку. Ось так.
- Ти змерз, горішку? — спитала дівчинка.
— Дуже змерз! — відповів горішок. Тоді давай ятебе погрію.
Дівчинка почала перекочувати горішок у ручках.
- Ось так. Погрій і ти так свій горішок. Добре його грій, бо він дуже замерз.
Тепер горішок нагрівся, йому вже зовсім не холодно.
Дівчинка побігла з горішком додому.
—Мамо, мамо! Я щось знайшла! — загукала вона.
— Покажи що.
— Відгадай, у якій руці. — сказала мамі дівчинка.
Вона затисла горішок у ручці і простягнула мамі два кулачки.
— Ось у цій, — показала мама.
— Так, ти вгадала! — зраділа дівчинка.
Мама з донькою почали по черзі відгадувати, у якій руці ховається горішок. Пограйся й ти так зі своєю мамою.
Горішку було дуже весело гратися. Але потім він стомився.
—Ось буде твоя хатинка, — сказала дівчинка і поклала горішок у торбинку. А в торбинці вже жили інші горішки, їх було багато багато! Ось стільки (показуємо руками — розвести руки в різні сторони). Покажи йти, як багато горішків у торбинці.
Коментарi