Фізкомплекси на свіжому повітрі як дієвий засіб забезпечення рухової активності дошкільників

Кожному відомо: «Здорові діти — здорова на­ція». Здоров'я дитини — гармонійний розвиток усіх її фізіологічних систем, насамперед серцево-судин­ної, дихальної, нервової, опорно-рухового апарату. Усесвітня організація охорони здоров'я визначає здоров'я як повне фізичне, психічне та соціальне благополуччя людини.

Як не прикро, але питання зміцнення здоров'я дітей в Україні щороку постає все гострі­ше. З'являється все більше негативних факторів, що впливають на здоров'я наших дітей, зокрема екологія, харчування, спадковість, низький рівень пропаганди здорового способу життя, недостатня матеріальна база для фізичного розвитку дітей і ре­зультати науково-технічного прогресу.

Усім нам давно відомий термін «моторний го­лод», що з'явився в XX столітті. Маємо на увазі гіподинамію, що негативно впливає на фізичний розвиток дітей дошкільного віку, їхню рухову підго­товленість, знижує опір організму до застудних та інфекційних захворювань. Гіподинамія негативно впливає на розвиток рухових якостей (швидкості, спритності, витривалості). У стані гіподинамії у ді­тей дошкільного віку зафіксовано низький рівень функціональних можливостей, триваліший процес відновлення, зниження опору організму до неспри­ятливих факторів навколишнього середовища.

Гіподинамія є однією з причин порушення по­стави дітей у дошкільному віці. У малорухливих — вищий відсоток відхилень у розвитку опорно-рухо­вого апарата. Нині ця проблема набуває особливої гостроти в багатьох країнах світу.

Без перебільшення можна стверджувати, що рух так само необхідний для здоров'я дитини, як і повноцінне харчування.

Діти, які систематично займаються фізичною культурою, вирізняються життєрадісністю, опти­мізмом і високою працездатністю як під час фізич­ного, так і розумового навантаження.

В. Сухомлинський, надаючи особливої уваги вихованню здорового покоління, писав: «Я не бо­юсь ще і ще раз говорити, турбота про здоров'я — це важливий труд вихователя. Від життєрадісно­сті, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра у власні сили». Зважаючи на все сказане вище, мож­на стверджувати, що одним із основних завдань до­шкільного закладу є створення умов для оптималь­ної рухової активності.

Рухова активність дітей дошкільного віку є природною біологічною потребою, ступінь задоволення якої багато в чому визначає подаль­ший розвиток дитячого організму.

Постійний розвиток імпульсів, що виникає під час м'язової діяльності, усебічно стимулює фізичний, сенсорний та інтелектуальний розвиток дітей. Вико­нання різноманітних рухів, активна м'язова діяль­ність — важливе джерело отримання дитиною уяв­лень та інформації про навколишній світ. Опти­мальна, правильно організована рухова активність дитини створює відповідні передумови для нор­мальної життєдіяльності організму людини в доро­слому віці, довголітнього творчого життя.

Рухова активність дошкільників значною мірою зумовлена запропонованим режимом у до­шкільному закладі. Отже, для активізації рухового режиму необхідні відповідні умови, що задоволь­няють потреби дітей у русі.

У системі фізичного виховання дошкільників одне з важливих місць займає ранкова гімнастика. Перевага ранкової гімнастики полягає в тому, що її проводять щоденно у всіх вікових групах. Ранко­ва гімнастика позитивно впливає на фізіологічні процеси в організмі, поліпшує процес обміну речо­вин, кровообіг, прискорює дихання. Використання образних вправ робить ранкову гімнастику більш цікавою і різноманітною.

Основним засобом забезпечення рухової ак­тивності дошкільників є заняття з фізичної куль­тури, на яких діти опановують обсяг знань, умінь у виконанні основних рухів. Кожне заняття з фіз­культури має приносити дитині радість, задово­лення, збуджувати інтерес до занять, розвивати потребу в різних видах вправ та рухів, в рухливих іграх, а головне — забезпечувати оптимальну ру­хову активність дітей. Задля цієї мети вихователеві слід широко використовувати різноманітні педаго­гічні прийоми та методи, вибір яких визначається конкретними педагогічними завданнями, підготов­леністю дітей, їх віком. Чим молодші діти — тим образнішими прийомами користується вихователь.

Зважаючи на те, що для дітей дошкільного віку гра є основним видом діяльності, упродовж дня необхідно застосовувати максимальну кількість рухливих ігор для забезпечення рухової активно­сті дошкільників. Необхідно проводити рухливі ігри на всіх прогулянках, перервах між заняттями і, звісно ж, на фізкультурних та музичних занят­тях. Ігри-хороводи можна застосовувати на занят­тях з розумової та зображувальної діяльності. Для забезпечення рухової активності на таких заняттях слід використовувати фізкультхвилинки, пальчикову гімнастику, вправи-наслідування.

Не можна не згадати про гімнастику пробу­дження після денного сну. Вона допомагає дитині прокинутися, збадьоритися, розім'яти м'язи, забез­печити рухову активність організму.

Значні можливості для забезпечення рухової ак­тивності дошкільників дає вихователеві денна прогу­лянка. Під час денної прогулянки вихователь прово­дить три-чотири рухливих гри, може вправляти дітей в опануванні основних рухів, проводить пішохідні пе­реходи. У дні, коли немає занять з фізкультури, з діть­ми проводять фізкомплекси на свіжому повітрі.

Планування фізкомплексів на свіжому повітрі має забезпечити системність, послідовність прог­рамних завдань відповідно до віку дітей, сприяти закріпленню основних рухів і вправ, рухливих ігор, розучуваних на заняттях з фізкультури, забезпечу­вати рухову активність дітей.

Під час проведення фізкомплексів на свіжому повітрі не слід забувати про дитячу ініціативу. Коли фізкомплекси проводять систематично, за ігрови­ми сюжетами, тоді діти чекають на них, радіють їм, пропонують свої шляхи «подолання перешкод». Тут важливо вихователеві підтримувати дитячі ідеї, спонукати до ініціативності та творчості.

Потреба дітей у руховій активності досить ви­сока, але вона повинна бути контрольованою і нор­мованою, не можна доводити дітей до перезбудження та виснаження. Вихователеві під час проведення фізкомплексів на свіжому повітрі потрібно врахову­вати фізичні можливості кожної дитини, поступово ускладнюючи та збільшуючи навантаження.

Фізкомплекси на свіжому повітрі:

  • • сприяють забезпеченню природної біологічної потреби — задоволення рухової активності дітей;
  • • розвивають практичні рухові уміння;
  • • допомагають дітям засвоїти основні види рухів, фізичних вправ;
  • • сприяють розвитку опорно-рухового апара­ту, м'язової системи, формуванню правильної
  • постави, що є необхідною умовою для підго­товки дітей до подолання фізичних наванта­жень у школі та подальшому житті;
  • • виховують у дошкільників стійкий інтерес до руху та рухової діяльності різних видів;
  • • спонукають дітей до розвитку вольових якостей (цілеспрямованості, наполегливості, витримки);
  • • привчають дітей управляти своїми діями, «са­морегулювати» свою поведінку, гальмувати не­бажані рухи та вчинки;
  • • формують у дітей уявлення про спорт і фіз­культуру як про основні чинники зміцнення здоров'я, виробляють у дітей організаційні на­вички, уміння зважати на обставини, діяти, до­тримуючи певних правил поведінки;
  • • спільний інтерес, прагнення досягти разом пев­ної мети об'єднує дітей у дружний колектив;
  • • рухова активність на свіжому повітрі поси­лює діяльність кровоносних, лімфатичних си­стем, сприяє нормальному перебігу всіх жит­тєвих процесів організму, загартовує дитячий організм, збільшує опорність до захворювань;
  • • фізкомплекси на свіжому повітрі сприяють ви­никненню радісних переживань, почуття задо­волення, життєрадісності, позитивно впливає на нервову систему.

Кiлькiсть переглядiв: 2095

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.