ОСНОВНІ ВИХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ВПРАВИ З ФІТБОЛОМ

Сидячи на м'ячі, ноги на підлозі, зігнуті в колінах

Одна з основних функцій хребта — утримання рівноваги тіла. Слід пам'ятати, що хребет дитини зберігає стабільне положення сидячи на м'ячі.

Відповідність розміру м 'яча віку дітей

З вихідного положення сидячи на м'ячі, ноги на підлозі можна виконувати цілу низку положень і ру­хів, спрямованих на підтримку позиції таза, форму­вання вигину хребта, розвиток вестибулярного апа­рату та орієнтації тіла в просторі. У цьому положенні проводиться підстрибування на м'ячі зі зміною по­ложення рук (на поясі, вгорі, в сторони, до плечей і т.д.), за постійного контакту сідничних м'язів з м'ячем.

Для роботи в такому вихідному положенні бажа­но попередньо навчити дітей правильно сидіти на м'ячі: таз має бути ледь нахилений уперед (поза розвантаженого поперекового відділу хребта).

Стоячи на підлозі на колінах, руки на м 'ячі

Вправи, які виконуються в цьому вихідному поло­женні (кочення м'яча вперед: стоячи на колінах, си­дячи на п'ятках, сидячи на стегні тощо), тонізують слабкі м'язи тіла та ніг, включають у роботу, розтя­гують їх і допомагають дитині швидше напружува­ти потрібні м'язи. Крім того, перекочуючи м'яч та утримуючи його на прямій лінії, дитина намагається симетрично напружувати обидві половини тіла, що сприяє зміцненню м'язів спини та живота.

Педагог має стежити, щоб під час виконання вправ дитина тримала спину прямо (ніби до попе­реку прив'язано дощечку), напружувала сідниці та м'язи живота.

Лежачи животом на м'ячі

Завдяки такому вихідному положенню чудово розтягуються м'язи всієї задньої частини тіла. Можна виконувати такі вправи: ноги і руки в упорі на підлозі, руки на м'ячі, ноги на підлозі; руки на підлозі, ноги трохи підняті; руки й ноги підняті вгору. Кож­на зміна вихідного положення зумовлює нове навантаження, поступово зростає напруження м'язів спини, рук, ніг, а також поліпшується рів­новага, тренується вестибулярний апарат.

Виконуючи ці вправи, як і попередні, можна утри­мувати м'яч на місці, прокочувати його вперед-на­зад, включаючи в роботу руки й ноги.

Особлива увага — диханню: слід учити дитину ди­хати животом — це зміцнює його м'язи та знімає на­пруження з м'язів поперекового відділу.

Лежачи спиною на м'ячі, ноги в упорі на підлозі

Це вихідне положення дає зміцнювальне наван­таження на всі групи м'язів. Крім того, коли ди­тина лежить на опорі, що хитається, її хребет ви­конує велику комплексну роботу, щоб утримати рівновагу. При цьому задіюються найглибші м'язи та зв'язки. Усім відомо: м'язи-згиначі тіла силь­ніші за розгиначі. У положенні лежачи на спині, руки опущені за голову розтягуються великі груд­ні м'язи, м'язи-згиначі шиї, живота. У цьому вихід­ному положенні краще застосовувати черевне ди­хання — одна з вправ, необхідних для формування правильного вигину хребта, зміцнення дихальних м'язів, збільшення об'єму грудної клітини.

Вправи в положенні лежачи на спині можна урізноманітнити переміщенням у положення ле­жачи на лопатках на м'ячі; піднімати й опускати ноги, таз; пересовуватися вздовж своєї осі разом з м'ячем тощо.

Лежачи на м'ячі на боці, ноги в упорі на підлозі

У цьому вихідному положенні розтягуються м'язи бічної поверхні тіла, зміцнюються міжхребцеві зв'язки. Виконуючи вправи, дитина змушена постійно контро­лювати напруження м'язів спини й живота, щоб запо­бігти падінню з м'яча. Можливі вправи: кочення м'яча, згинаючи й розгинаючи ноги в колінах; піднімання прямої ноги вгору, відведення вперед, назад тощо.