Застороги грибникам

Літо — це суцільні насолоди: тепле ласкаве сонечко, манливий блиск води, розмаїття овочів та фруктів, прохолода густого лісу та щедрі його дари... Потім, узимку, ми згадуватимемо цю благодатну пору. Та, на жаль, буває і так, що добрі спогади тьмяніють перед недобрими: літо замість радості обертаєть­ся бідою. Щоб не сталося її, треба небагато — бути уважними, обережними і ретельними у дотриманні санітарно-гігієнічних норм. А ще — пам'ятати про деякі загрози, щоб уникнути їх. Отже, сьогоднішня наша добірка — ще одне попередження батькам.

Починається грибний сезон, до якого грибники вже, напевне, приготували кошики чим більші. А досвідчені лікарі-реанематологи запаслися необхідними медикаментами та інструментами, щоб багато хто з любителів лісових дарів дожив до наступного сезону. Статистичні дані щорічної кількості отруєнь грибами та їх наслідків сумні. Із загальної кількості дітей, які за останні 10 років потрапили на лікування у відділення реанімації дитячої спеціалізованої клі­нічної лікарні № 14 (м. Київ), 24 — відсотки — з отруєнням грибами (тобто кожна п'ята дитина). З цієї групи малят загинула кожна двадцята дитина...

Незважаючи на широку профілактич­ну роботу, численні виступи по радіо та телебаченню, у засобах масової інфор­мації, загальна кількість отруєнь грибами з року у рік не меншає. У цій публікації ми, медики, знову намагаємося звернути увагу на небезпеку, яка супроводжує збирання грибів, а також викласти деякі рекомендації, що, безумовно, стануть у нагоді.

Основними причинами отруєнь гриба­ми є незнання відмінностей між їстівни­ми та неїстівними, безпечність при збиранні грибів та порушення правил приготування їх. Спробуємо розшифру­вати це.

Серед людей, які збирають гриби, побутує уявлення про певні ознаки, за якими вони відрізняють їстівні гриби від отруйних. Як правило, це ознаки хибні.

Личинки комах і равлики не їдять отруйних грибів. Пояснення: личинки їдять як їстівні, так і отруйні гриби.

Якщо у каструлі є отруйний гриб, срібна ложка або монета, опущена у відвар, почорніє. Потемніння срібла залежить від наявності амінокислот, що містять сірку, внаслідок чого утворюєть­ся сірчане срібло чорного кольору. Такі амінокислоти є і в їстівних, і в отруйних грибах.

Якщоголівка цибулі або часнику змінить колір під час приготування грибів, серед них є отруйний. По­темніння цибулі чи часнику можуть викликати як отруйні, так і їстівні гриби залежно від наявності у них ферменту тирозиназу.

Отруйні гриби викликають скисання молока. Молоко скисає під впливом ферментів типу пепсину і органічних кислот, які можуть міститися як у їстів­них, так і в отруйних грибах.

Отруйні гриби обов'язково мають неприємний запах, а їстівні — приємний. Запах смертельно отруйного гриба — блідої поганки не відрізняється від запаху печериці.

Усі гриби молодими їстівні. Бліда поганка однаково отруйна як молодою, так і старою.

Отже, єдина можливість для грибника виключити помилки — це знання за атласом їстівних та неїстівних грибів, а також практичний досвід. Але щодо останнього зауважимо: за довгі роки реанімаційної роботи з дітьми, які отруїлися грибами, дуже рідко зустріча­лися батьки, які були б невпевненими у своєму досвіді грибників. Вивчення цієї ситуації дає змогу виділити певні законо­мірності, а саме: найбільше отруєнь було у випадках, коли збиралися сироїжки (молода форма блідої поганки дуже схо­жа на них). Для отруєння не обов'язково саме з'їсти поганий гриб (траплялися випадки, коли немовля отруїлося через молоко матері або коли дитина просто потримала у руках бліду поганку, а потім цими ж забрудненими руками збирала і їла ягоди).

Отруєння може спричинити спожи­вання нормальних грибів, що ростуть у несприятливих екологічних зонах: наприклад, були випадки отруєння пече­рицями, що росли уздовж транспортної магістралі (вони акумулювали у собі отрути з вихлопних газів). Навіть абсо­лютно їстівний гриб, будучи концентро­ваним білковим субстратом, може спри­чинити важкі кишково-шлункові розлади у дітей і дорослих з порушеннями системи травлення. Тому готуючи страви для малят дошкільного віку, краще утриматися від грибів — для них це зовсім не обов'язкова їжа.

Отже, чи варто взагалі збирати гриби? Ми, медики, не можемо забороняти, а можемо тільки застерігати. Якщо ж «грибний азарт» надто великий, щоб від нього утриматися, радимо знати ось що: перші ознаки отруєння можуть виникнути у проміжку від кількох годин до 3 діб після вживання грибів у їжу. Отруєння різного ступеня спостерігати­меться у всіх, хто сидів за столом і їв грибну страву. При перших симптомах отруєння — нудоті, блювоті, запаморо­ченні, поносі тощо — хоча б у одного з групи людей, які їли гриби, всі учасники застілля мають негайно звернутися до медичного закладу.

Самолікування у випадках отруєння грибами ніколи не дає позитивного результату. Але до надання кваліфікова­ної медичної допомоги необхідно: проми­ти шлунок, прийняти активоване вугілля (2 таблетки для дитини дошкільного віку і до 5 таблеток — для дорослих), очисти­ти кишківник, випити 1 столову ложку олії, пити якнайбільше рідини. Але всі ці заходи аж ніяк не виключають обов'яз­кове звертання за медичною допомогою.

Будьте пильні, будьте обережні!