Минули зимові морози і попереду тепле літо. Саме час потурбуватися про збільшення здатності організму чинити опір хворобам, тобто про зміцнення імунітету. А найпростіший, найдоступніший і найбезпечніший спосіб зміцнити імунітет — загартування.
Загартування — це підвищення стійкості організму до дії природних факторів у межах фізіологічного стресу. Воно підвищує імунітет, покращує кровообіг, сприяє нормалізації обміну речовин, нормалізує тонус нервової системи. Загартована дитина не боїться переохолодження, перепадів температури, холодного вітру. Загартовані діти рідше хворіють і швидше одужують. Загартування використовувалося здавна. Відомості про використання природних чинників для зміцнення здоров'я знаходимо у творах Гіппократа, Авіценни, Нестора літописця та ін.
Абсолютних протипоказань до загартування немає. Загартовуватися можуть всі діти. Тимчасовими протипоказаннями є підвищення температури тіла та захворювання з порушенням діяльності системи організму (нирок, легень, серцево-судинної системи). Але як не зашкодити дитині і як зробити загартувальні процедури більш ефективними?
Варто дотримуватися кількох правил:
1. Індивідуальний підхід. Слід пам'ятати: те, що приємне одному, в іншого може викликати сильний стрес. Тому обов'язково варто зважати на реакцію дитини, стан її здоров'я. Бажано перед початком загартування порадитися з лікарем.
2. Систематичність. Процедури слід проводити регулярно, щоденно, протягом усього року, з урахуванням особливостей клімату, сезону, погодних умов.
3. Поступовість. Дія загартувального фактора має збільшуватися поступово. Уразі правильного вибору температури у дитини пришвидшується пульс, дихання. Проте, якщо з'явилась «гусяча шкіра» і дитина тремтить, то температурний режим обраний неправильно.
4. Комплексність. Водночас слід використовувати кілька природних факторів, обов'язково поєднуючи місцеві процедури із загальними.
5. Переважне загартування закритих на найбільш підданих охолодженню частин тіла (ноги, горло, груди, спина). Адже відкриті ділянки тіла (обличчя, кисті рук) більш загартовані і без спеціального впливу.
6. Емоційність. Виконання процедур загартування має викликати у дитини позитивні емоції!
7. Поєднання загартування з іншими факторами підтримки здоров'я: дотримання раціонального режиму дня, повноцінне харчування, достатня рухова активність, підтримання відповідного температурного режиму в приміщенні, де перебуває дитина, та ін.
Варто пам'ятати:
Якщо дитина захворіла або з інших причин пропустила загартувальні процедури, відбувається деадаптація. Деадаптація залежить від віку дитини. Що молодша дитина, то швидше виникає деадаптація.
У 3—4 роки деадаптація виникає з 7—8-го дня після припинення дії загартувального фактора, а у 5—6 років — на 10— 13-й день. Отже, при перерві в загартуванні до 7—8 днів у дітей З—4 років і 10—13 днів у дітей 5—6 років його можна продовжити в тому самому температурному режимі. Триваліша перерва потребує повернення назад на 2—4 °С. Повна деадаптація до холоду виникає у 3—4 роки на 18— 21-й день, у 5—б років — через 21 —25 днів. Тобто при такій перерві слід починати з вихідних початкових температур.
Особливо слід пам'ятати, що після важкої тривалої хвороби треба зменшити інтенсивність та площу впливу холодового подразника. Для загартування організму застосовуються такі природні чинники, як сонце, повітря та вода. Для геліопрофілактики (загартування сонцем) використовується перебування дитини під впливом сонячного випромінювання. Тут особливо уважно треба враховувати вік та стан здоров'я дитини (імунодефіцитний стан, захворювання шкіри, щитовидної залози).
Для загартування повітрям використовують перебування дитини на свіжому повітрі: прогулянки, спортивні заняття, ігри, сон. До найпоширеніших та найдоступніших форм загартовування водою належать: обтирання, обливання, ванни ніг. їх проводять зі зниженням температури та збільшенням тривалості процедур.
Щоб запобігти надмірній активації нервової системи, загартувальні процедури слід проводити у першій половині дня, аж ніяк не перед сном. А щоб підтримати у дитини позитивне ставлення до виконання процедур, вкрай важливо з боку дорослих надавати особистий приклад
Виходячи з усього зазначеного, можна зробити висновок, що загартування — це тривала, регулярна робота. Однак ця робота приносить найбажаніший результат — зберігає і примножує здоров'я дитини. А тому її належить виконувати.
Коментарi