Заїкання: що це таке, як правильно розпізнати його прояви у дитини

(консультація для батьків)

Заїкання — це такий дефект мов­лення, при якому найперше порушу­ється можливість вільного мовленнє­вого спілкування дитини з тими людь­ми, хто її оточує. Зовні воно вира­жене в мимовільних зупинках під час висловлювання, а також у вимушених повторюваннях окремих звуків і скла­дів. У деяких дітей заїкання супрово­джується супутніми рухами рук, ніг, голови.

Початок заїкання припадає на період інтенсивного фор­мування мовлення в дитини, тобто на вік із 2-х до 5-ти років. Усіх дітей цього віку об'єднує те, що мовленнєвий апарат у них ще не зміцнів, невитривалий і слабкий та його функ­ціонування легко порушується під впливом незначних із по­гляду дорослої людини, утім, дуже важливих для малюка впливів.

Наведемо основні впливи та причини, що при­зводять до заїкання.

Під час становлення мовлення значний відсоток дітей проходить через, так би мовити, фізіологічне заїкання, яке іноді спричинене тим, що мовленнєвий апарат дитини не встигає словесно оформляти дум­ки, що випереджають мовлення. Фізіологічне заїкан­ня буває короткочасним, не супроводжується судо­рожними та супутніми рухами і вважається «хворобою зросту», яка у 4—5 років зникає.

Проте дорослі мають пам'ятати, що фізіологічне заїкання може закріпитися та перейти у справжнє за­їкання, якщо в родині не буде нормальної, здорової обстановки та правильного мовленнєвого виховання.

Одним із поширених приводів виникнення заїкан­ня є надмірно високі вимоги, що їх деякі сім'ї ви­сувають до мовлення дитини.

Часто заїкання виникає у ді­тей на фоні недорозвинен­ня мовлення, коли в дитини не вистачає елементарного словникового запасу та гра­матичних засобів для вислов­лювання своїх думок.

Негативно впливає на стан мовлення малюка напру­жений емоційний фон, що склався у родині за різних об­ставин: тривала психотравмувальна обстановка при над­мірно жорсткому, авторитарному вихованні в родині, або навпаки, при розбещеності та відсутності вимог до дитини з боку батьків; якщо неповна сім'я, часті скандали вдома або хтось із батьків зловживає ал­коголем.

Заїкання в дитини може з'явитися і як насліду­вання однолітка чи когось із дорослих. Спілкуючись із дорослими чи з дітьми, які заїкаються, малюк по­чинає у власному мовленні відтворювати ті самі за­пинки.

Частозаїкання розвивається після перенесення дитиною важкої хвороби на тлі ослабленого орга­нізму. У такому разі заїкання може виникнути одразу чи розвиватися поступово.

Побутує думка, що заїкання проявляється вна­слідок переляку. Саме тому батьки, як правило, на­магаються пов'язати виникнення цього дефекту мов­лення саме з ним.

Однак усі перелічені ситуації частіше чи рідше мо­жуть траплятися в житті кожного малюка, проте не за­вжди в кожного у результаті виникає заїкання. Отже, це не причини, а впливи, що провокують заїкання, а причини — це слабкість нервової системи або ор­ганічні ураження кори головного мозку.

Нерідко трапляються сім'ї, де заїкається хтось із батьків. Чи обов'язково буде заїкатися дитина? Ні, не обов'язково. Іноді діти наслідують слабку нервову систему,тоді спілкування дитини з дорослим, що за­їкається, лише привід, який може викликати заїкання в малюка. Але схильність до заїкання у вигляді слаб­кої нервової системи може й не передатися у спадок, і тоді заїкання не буде.

Кiлькiсть переглядiв: 1798

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.