Як розвивати мовлення дітей за допомогою художніх творів?

Вік від трьох до чоти­рьох років — це період інтенсивного розвит­ку мовлення. Дітей саме цього віку К. І. Чуковський називав «чомучками», тому що малю­ки активно цікавляться навколишнім світом і став­лять багато запитань. Од­нак, як свідчать наукові дослідження, останнім ча­сом збільшується кількість дітей, які майже не вико­ристовують запитання в спілкуванні та, як наслідок, мають значні труднощі в розвитку діалогічного мовлення. Це пов'язано з тим, що сучасні батьки менше часу приділяють спілкуванню зі своїми малюками.

ЯК НАВЧИТИ ТРИ-, ЧОТИРИРІЧНУ ДИТИНУ СТАВИТИ ЗАПИТАННЯ?

Для того щоб у дитини виникали свої запитання, вона має спочатку навчитися відповідати на запитання дорослих. Організувати цікаве дозвілля і корисне спілкування дорослим допоможе читання й обговорення дитячих книжок. Однак молоді батьки часто побоюються, що вони поставлять неправильні запитання, і тому взагалі відмовляються обговорювати прочитане. Насправді ж, не так це й складно. Спробуємо вас у цьому переконати.

З ЧОГО ПОЧИНАТИ?

Починати треба з правильного вибору книж­ки. Дітям три-, чотирирічного віку бажано читати народні казки про тварин («Колобок», «Рукавич­ка», «Солом'яний бичок», «Півник і двоє мишенят», «Курочка та півник»). Книжки слід добирати ве­ликого формату, з яскравими, зрозумілими дітям ілюстраціями.

Обов'язково звертайте увагу на те, щоб книжка містила лише один твір.

Знайомство з новою книгою починається з її розглядання. Якщо раніше під час розгля­дання дорослий сам розповідав дитині про те, що зображено на ілюстраціях, то три-, чотирирічного малюка потрібно спонукати до називання персонажів і їх опису («Хто це?», «Який він?», одягнений?», «Що він робить?». Це допоможе дитині краще зрозуміти, про що розповідатиметься у творі.

Після цього дорослий знайомить дитину з казкою (читає або розповідає її).

Майте на увазі, що дитина краще сприймає казку, якщо її розповідати, а не читати!

ЯК ПОЯСНИТИ ДИТИНІ НЕЗРОЗУМІЛІ СЛОВА?

У текстах народних казок часто трапляються застарілі слова, які потрібно пояснювати. Наприклад, у казці «Колобок»: хижка або ко­мора (приміщення, де селяни зберігають продукти харчування), засік (відгороджене місце в коморі, де зберігали борошно, зер­но), призьба (земляний насип навколо сільської хати для утеплен­ня). Пояснення застарілого слова через його тлумачення є досить складним для маленької дитини. Найпростішим способом є показ картинки або реального предмета.

Не залишайте поза увагою незрозумілих дітям слів!

ЯК ПРОВЕСТИ БЕСІДУ ЗА ЗМІСТОМ ТВОРУ?

Бесіда за змістом твору допо­може дитині краще запам'ятати казку, дорослому — дізнатися, чого не зрозумів малюк. Під час бесіди слід звертатися до ілю­страцій, уміщених у книзі.

Запитання мають бути корот­кими, чіткими. Їх основна мета — допомогти дитині відтворити по­слідовність подій у казці. Якщо малюкові важко відповісти на за­питання, це робить дорослий. Майте на увазі, що інтерес до бе­сіди значно зросте, якщо дитину залучати до активних дій: показати рухи тварин, повторити пі­сеньку або разом з дорослим ро­зіграти окремі діалоги.

Наведімо як приклад уривок бесіди за змістом української на­родної казки «Рукавичка».

  • Хто загубив рукавичку?
  • Хто зі звірів першим помі­тив рукавичку?
  • Що сказала мишка?
  • Хто другим побачив рука­вичку? (Жабка) Покажи, як стри­бає жабка. А як розмовляє жаб­ка? (Вона скрекоче.) Дорослий демонструє скрекіт. Тому жабку в казці називають... як? (Жабка-скрекотушка)
  • А чому мишку називають шкряботушкою? Тому що вона шкрябає зубками, коли щось гризе. Дорослий може запропо­нувати дитині погризти, як миш­ка, бублик-сушку.
  • Пригадай, як розмовляли жабка-скрекотушка з мишкою-шкряботушкою. Що запитала жабка? Що відповіла мишка?
  • Аж ось біжить зайчик, при­біг до рукавички та й питає...
  • Що запитав зайчик? Що йому від­повіли? Як зайчик назвав себе? (Побігайчик) Чому він так назива­ється? (Тому що він швидко бігає.) Що він попросив? Далі в такий же спосіб треба ставити запитан­ня про лисичку, вовчика, кабана.
  • Багато звірів у рукавич­ці. Тісно їм там. Коли це тріщать кущі,та й вилазить... хто? (Ведмідь) Як ведмедя називають у казці? (Набрідь) Це тому, що він ходить-бродить лісом. Який го­лос у ведмедя? Як він запитав, хто в рукавичці живе? Покажи. Що йому відповіли звірі? (Я — мишка-шкряботушка, я — жабка-скрекотушка, я — зайчик-побігайчик, я —лисичка-сестричка, я — вовчик-братик, я — кабан-іклан. А ти хто?) А ведмідь на це що? А я вед­мідь... (набрідь). Пустіть і... (мене). А звірі що йому відпо­віли? Куди ми тебе пустимо, коли... (і так тісно)1. Що сказав на це ведмідь?Та якось... (буде­мо,)! А звірі: та вже йди, тільки... (з краєчку). Уліз і ведмідь. Рукавичка тріщить, ось-ось розі­рветься.
  • Що було далі? Хто налякав звірів?
  • Наведені в прикладі запитання є орієнтовними. їх кількість може змінюватися з урахуванням віку, розвитку і бажання дитини.

Зверніть увагу! Якщо ви помі­тили, що ваша дитина втомилася, почала відволікатися, слід при­пинити бесіду.

ЯК ДОСЯГТИ УСПІХУ У РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ

Три-, чотирирічній дитині потрібно повторю­вати одну й ту саму казку багато разів упродовж року. Малюки із задоволенням слухають те, що вони добре знають, і раз по раз стають дедалі активнішими учасниками бесід і розігрувань.

Пам'ятайте! Важливою передумовою розвит­ку мовлення дітей є регулярність занять і ваша доброзичливість.

Кiлькiсть переглядiв: 1057

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.