Телевізор і комп'ютер — надзвичайно корисні досягнення людства.
Телевізор — прилад, що є в кожному будинку без винятку, причому в деяких сім'ях — у кожній кімнаті, навіть на кухні.
Комп'ютер? Можливо, поки є і не у всіх, але щороку кількість комп'ютерів, планшетів і мобільних телефонів, що підтримують Інтернет, зростає в геометричній прогресії. Скажемо чесно, телевізор — це все-таки прилад для дорослих. І не тому, що дітям забороняють його дивитися, а тому, що діти віддають перевагу комп’ютеру. Комп'ютер — це і довідник, і енциклопедія, і клуб за інтересами, і кінотеатр, і модний магазин. Спочатку батьки прагнуть залучити дітей до комп'ютера. Однак незабаром перед ними постає питання: а як зробити так, щоб дитина проводила за комп'ютером менше часу? Статистика та психологи говорять нам про те, що приблизно тридцять відсотків звернень батьків до дитячих психологів пов'язані саме з комп'ютерною залежністю. Поміркуймо, як же зробити так, щоб ці потрібні прилади приносили дітям не шкоду, а користь?
«Якщо телевізор працює для фону, то він не впливає на дитину?» — запитують батьки.
Навпаки. Впливає, і дуже сильно. Причому такий опосередкований вплив іноді буває значно більшим, ніж за звичайного перегляду телевізора. Як це відбувається? Наприклад, малюк просто обідає і при цьому в кухні або навіть десь у кімнаті працює телевізор, з якого лунають новини. Велика кількість негативної інформації, способи її подавання не можуть не відбитися на дитині. Перегляньте будь-який випуск новин. Зазвичай у ньому переважає негативна інформація, містяться сцени насильства. Навіть якщо дитина не дивиться на екран, вона чує звук, розуміє зміст тексту. Іноді діти в дитячому садку переказують одне одному зміст чергової серії маминого серіалу, а батьки навіть не здогадуються про те, що їхня дитина вміє так запам'ятовувати.
«Діти не сприймають рекламу, вони ще зовсім маленькі,» — розмірковують батьки. Але! Психологи, які досліджували вплив реклами на свідомість дітей-дошкільнят, виявили, що діти дуже легко піддаються впливу реклами. Відбувається так через те, що в малюків переважає наочно-образне мислення і всі картинки з рекламного ролика надовго зберігаються в їх пам'яті. Крім того, усі пісеньки і слогани діти відтворюють дослівно. Потім, побачивши в магазині товар з рекламного ролика, малюки легко розпізнають його на полиці супермаркету. Захистити ж дитину від впливу реклами практично неможливо, адже дорослі не сидять постійно поряд із малюком тоді, коли той переглядає телевізор. Ніхто не відключатиме звук і не вимикатиме телевізор на час рекламної паузи. Ось і виходить, що основними споживачами реклами стають діти.
«Дитина все одно нічого не розуміє, отже, шкоди жодної немає, якщо вона переглядатиме дорослі телепередачі та фільми,» — уважають батьки.
Саме дорослі телепередачі й фільми складають більшість часу трансляції кожного телеканалу. Діти мимоволі стають глядачами разом з мамами і татами, дідусями і бабусями. «Велике прання», «Людина і закон», «Сімейний суд», «Судові справи», «Битва екстрасенсів» та інші телепередачі не принесуть користі дитині, яка ще навіть не досягла шкільного віку. Неправильно вважати, що навіть дошкільник нічого не розуміє. Він осягає загальний зміст, реагує на окремі фрази і сцени, на музику, особливо гострі моменти. У результаті ми маємо порушення сну, страхи, агресію і не можемо зрозуміти, звідки все це взялося.
«Що поганого в телесеріалах?—дивуються батьки. — Це ж абсолютно нешкідливо!»
Про ці жанрі потрібно сказати окремо. Діти, які змалечку буквально «живуть» у серіалах, зазвичай потрапляють у подібну залежність завдяки батькам або бабусям. Серіали також різняться. Це можуть бути мелодрами, а можуть бути і досить жорсткі детективи або фільми жахів. Практично жоден серіал не призначений для дитячого перегляду. Проблеми в телесеріалах показані дорослі: нерозділене кохання, ревнощі, розлучення, зламані долі, сімейні конфлікти. Без них серіалів просто не існує. Тому варто захистити дитину від перегляду такого відео. Дитяча свідомість поки не готова до його сприйняття.
«Моя дитина переглядає тільки дитячі канали, на яких не може бути нічого поганого!» — запевняють мами і татусі.
Хто сказав, що всі дитячі телеканали транслюють передачі та фільми відмінної якості? Достатньо лише сісти ненадовго перед телевізором, і ви переконаєтеся, що саме телепродукції гарної якості для дітей випускається вкрай мало. Погано дубльовані й так само погано промальовані мультфільми, сюжет яких утрачається вже на третьому кадрі, дивні передачі, що вочевидь не містять жодної виховної ідеї. Є й винятки, але діти ще не вміють прочитати програму телепередач і знайти потрібний канал.
Коментарi