Спробуйте зрозуміти причини виникнення істерики в дитини. Нам, батькам, варто це знати, оскільки тоді легше сприймаються примхи, ми не дратуємось і своєю поведінкою та діями ще більше не роздмухуємо дитячу істерику.
Якими можуть бути причини істерики в магазині?
1. Коли у дитини виникає Істерика, одразу слід звернути увагу на фізіологічні моменти — можливо, їй жарко, вона хоче їсти чи пити, втомилась (оскільки ви вже другу годину ходите магазинами). Якщо вони виникли, якомога швидше спробуйте усунути фізіологічний дискомфорт.
2. Всі діти егоцентричні — вони не здатні дивитись на все, що відбувається навколо, з позицій інших людей. Вони не можуть поставити
себе на чиєсь місце. Звичайно, це не тому, що вони не хочуть, а тому, що не можуть внаслідок особливостей розвитку психіки. Отже, діти не здатні зрозуміти, що може не вистачити грошей на продукти, якщо купити іграшку, і вимагатимуть свого, бо вони так ХОЧУТЬ.
3. У маленьких діток ще не розвинене відчуття часу, і коли їм відмовляють, то думають, що відмова поширюється на «завжди»: їм складно зрозуміти, що завтра чи ввечері можна буде це купити (з'являться гроші або зайдете в магазин, де ця іграшка набагато дешевша).
4. Якщо діти не розуміють слово «ні», тобто коли не звикли до відмови, є ризик виникнення істерик не лише в магазині, але й у будь-якому іншому місці. Це проблема меж і правил. Дитина перевіряє батьків, вибудовує межі дозволеного. Це окрема тема, з якої будуть надані рекомендації.
5. Ще одна причина — малюк маніпулює. Він сформував для себе зв'язок: «Якщо буду плакати й кричати — досягну свого».
Як запобігти проявам істерики в магазині?
1. Перед тим, як іти до магазину, обговоріть з малюком, що будете купувати, порадьтеся і, якщо дитина достатньо доросла, визначте, скільки грошей потрібно взяти. Наприклад, ми з моїм дворічним сином складаємо списки — кожен свій (звичайно, він просто малює, але сприймає це як важливу справу!).
2. Якщо ви відчуваєте, що дитина може влаштовувати істерику в магазині повторно, то нагадайте їй безпосередньо перед дверима магазину, якої поведінки від неї очікуєте. (Не хапати все з поличок без дозволу, не кричати...)
3. Коли обираєте товар, попросіть дитину знайти необхідний (інколи можна зробити вигляд, що вам не вдається щось знайти). У такий спосіб малеча відчуває відповідальність і свою значимість. Крім того, вона зайнята справою, і тому на примхи немає часу.
4. Якщо в магазині малюк щось дуже хоче й істерика «не за горами» — дістаньте олівець з аркушем, запишіть це в його «списку бажань» і скажіть, що наступного разу (або через певний проміжок часу) виконаєте його бажання і виділите на це гроші. Так дитина
зрозуміє, що ви почули її і. переймаєтеся її бажаннями. Якщо дитину дуже зацікавила іграшка, яку ви не планували купувати,— скажіть: «Яка гарна річ! Давай напишемо листа Дідові Морозу і розкажемо про неї. Роздивімось її якомога краще, щоб описати всі деталі». Безперечно, спосіб спрацьовує з дітьми молодшого віку, поки вони вірять у Діда Мороза.
5. Буває так, що черга біля каси надзвичайно велика і малюк втомлюється стояти. Спробуйте придумати нескладні ігри — порахувати, що купили, визначити, які кольори переважають, перечитати список... Варіантів розваг дуже багато — все залежить від вашої фантазії.
6. Не забудьте похвалити дитину на виході із супермаркету за гарну поведінку. Звичайно, похвала має бути описовою.
Якщо дотримуватись цих нескладних рекомендацій, то найближчим часом похід до магазину з малечею буде не каторгою, а цікавим та пізнавальним заняттям!
Під час істерики
Безпосередньо підчас істерики слід усім своїм виглядом показати дитині, що ви твердо стоїте на своєму: любите навіть «такою», слізьми і плачем дитина не досягне бажаного.
1. Потрібно без приниження, фізичного і вербального насилля, криків дати дитині «перевіситись». При цьому СПОКІЙНО! стоячи поряд, можна вирішувати свої справи (читати етикетку чи говорити по телефону), але тримати дитину в полі зору.
3. Якщо дитина тривалий час не може заспокоїтися, слід сказати, що вам не подобається така її поведінка (а не сама дитина) і, якщо вона не припинить, то ви її силою заберете з магазина додому! Важливо не лише попередити, а й вчинити так, як сказали! Повірте, таке доведеться зробити лише кілька разів. Якщо ви робитимете все правильно, то істерики ставатимуть менш частими і тривалими.
Діяти за таким планом інколи заважають почуття сорому, страху – «що подумають інші». Намагайтеся відкинути ці почуття сконцентруватись на власній дитині.
3. Якщо дитина вас чує, то можете сказати, що ви поряд, чекаєте, коли вона заспокоїться і ви зможете її обійняти.
4. Коли дитина заспокоїлась, можна спробувати пояснити причину відмови. Крім того, потрібно сказати, що ви їі почули і зрозуміли. Часто діти думають, що ми просто не знаємо, чого вони хочуть. Та коли чітко озвучимо їм своє розуміння (наприклад: «Назаре, я тебе почула і зрозуміла — ти хочеш машину, але в мене є гроші лише на продукти»), —сприймуть відмову значно легше.
Коментарi