У дитини істерика в магазині

Що робити, щоб назавжди про це забути?

Спробуйте зрозуміти причини виникнення істерики в дитини. Нам, батькам, варто це знати, оскільки тоді легше сприймаються примхи, ми не дратуємось і своєю по­ведінкою та діями ще більше не роздмухуємо дитячу істерику.

/Files/images/konsultu_metodist/magazin1.jpg

Якими можуть бути причини істерики в магазині?

1. Коли у дитини виникає Істерика, одразу слід звернути увагу на фізіологічні моменти — можливо, їй жарко, вона хоче їсти чи пити, втомилась (оскільки ви вже другу годину ходите магазинами). Якщо вони виникли, якомога швидше спробуйте усунути фізіо­логічний дискомфорт.

2. Всі діти егоцентричні — вони не здат­ні дивитись на все, що відбуваєть­ся навколо, з позицій інших людей. Вони не мо­жуть поставити

себе на чиєсь місце. Звичайно, це не тому, що вони не хочуть, а тому, що не можуть внаслідок особливостей розвитку психіки. Отже, діти не здатні зрозуміти, що може не вистачити грошей на продукти, якщо купити іграшку, і вимагатимуть свого, бо вони так ХОЧУТЬ.

3. У маленьких діток ще не розвине­не відчуття часу, і коли їм відмовляють, то думають, що відмова поширюється на «за­вжди»: їм складно зрозуміти, що завтра чи ввечері можна буде це купити (з'являться гроші або зайдете в магазин, де ця іграшка набагато дешевша).

4. Якщо діти не розуміють слово «ні», тобто коли не звикли до відмови, є ризик виникнення істерик не лише в магазині, але й у будь-якому іншо­му місці. Це проблема меж і правил. Дитина перевіряє батьків, вибудовує межі дозволеного. Це окрема тема, з якої будуть надані рекомендації.

5. Ще одна причина — малюк маніпулює. Він сформував для себе зв'язок: «Якщо буду плакати й крича­ти — досягну свого».

Як запобігти проявам істерики в магазині?

1. Перед тим, як іти до магазину, обговоріть з малюком, що будете купувати, порадьтеся і, якщо дитина достатньо доросла, визначте, скільки грошей потрібно взяти. Наприклад, ми з моїм дворічним сином складаємо спис­ки — кожен свій (звичайно, він просто малює, але сприймає це як важливу справу!).

2. Якщо ви відчуваєте, що дитина може влаштовувати істерику в магазині повтор­но, то нагадайте їй безпосередньо перед дверима магазину, якої поведінки від неї очікуєте. (Не хапати все з поличок без дозволу, не кричати...)

3. Коли обираєте товар, попросіть дитину знайти необхідний (інколи можна зробити вигляд, що вам не вдається щось знайти). У такий спосіб малеча відчуває відпові­дальність і свою значимість. Крім того, вона зайнята справою, і тому на примхи немає часу.

4. Якщо в магазині малюк щось дуже хоче й істерика «не за горами» — дістаньте олі­вець з аркушем, запишіть це в його «списку бажань» і скажіть, що наступного разу (або через певний проміжок часу) виконаєте його бажання і виділите на це гроші. Так дитина

зрозуміє, що ви почули її і. переймаєтеся її бажання­ми. Якщо дитину дуже зацікавила іграшка, яку ви не планували купувати,— скажіть: «Яка гарна річ! Давай напишемо листа Дідові Морозу і розкажемо про неї. Роздивімось її якомога краще, щоб описати всі деталі». Безперечно, спосіб спрацьовує з дітьми молодшого віку, поки вони вірять у Діда Мороза.

5. Буває так, що черга біля каси надзви­чайно велика і малюк втомлюється стояти. Спробуйте придумати нескладні ігри — по­рахувати, що купили, визначити, які кольори переважають, перечитати список... Варіантів розваг дуже багато — все залежить від вашої фантазії.

6. Не забудьте похвалити дитину на ви­ході із супермаркету за гарну поведінку. Звичайно, похвала має бути описовою.

Якщо дотримуватись цих нескладних реко­мендацій, то найближчим часом похід до ма­газину з малечею буде не каторгою, а цікавим та пізнавальним заняттям!

Під час істерики

Безпосередньо підчас істерики слід усім своїм виглядом показати дитині, що ви твердо стоїте на своєму: любите навіть «такою», слізьми і плачем дитина не досягне бажаного.

1. Потрібно без приниження, фізичного і вербального насилля, криків дати дитині «перевіситись». При цьому СПОКІЙНО! сто­ячи поряд, можна вирішувати свої справи (читати етикетку чи говорити по телефону), але тримати дитину в полі зору.

3. Якщо дитина тривалий час не може заспокоїтися, слід сказати, що вам не подобаєть­ся така її поведінка (а не сама дитина) і, якщо вона не припинить, то ви її силою заберете з магазина додому! Важливо не лише попе­редити, а й вчинити так, як сказали! Повірте, таке доведеться зробити лише кілька разів. Якщо ви робитимете все правильно, то істе­рики ставатимуть менш частими і тривалими.

Діяти за таким планом інколи заважають почуття сорому, страху – «що подумають інші». Намагайтеся відкинути ці почуття сконцентруватись на власній дитині.

3. Якщо дитина вас чує, то можете сказати, що ви поряд, чекаєте, коли вона заспокоїться і ви зможете її обійняти.

4. Коли дитина заспокоїлась, можна спробувати пояснити причину відмови. Крім того, потрібно сказати, що ви їі почули і зрозуміли. Часто діти думають, що ми просто не знаємо, чого вони хочуть. Та коли чітко озвучимо їм своє розуміння (наприклад: «Назаре, я тебе почула і зрозуміла — ти хочеш машину, але в мене є гроші лише на продукти»), —сприймуть відмову значно легше.

Кiлькiсть переглядiв: 536

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.