Примхи у хлопчиків і дівчаток

Коли наші малюки дорослішають, вони вередуюсь. Хтось більше, хтось менше, але через вередливі періоди проходять усі діти без винятку. Оскіль­ки в цій рубриці ми говоримо про особливості обох статей, про те, які під­ходи краще знайти до хлопчика, а які — до дівчинки, розглянемо й примхи з точки зору статевих відмінностей. Наше з вами завдання — не протиста­вити і не порівняти хлопчиків і дівчаток, а знайти ті унікальні ключики, які допоможуть зробити виховання кожної дитини більш гармонійним, а життя батьків не те щоб легким, але сповненим розумних рішень.

Примхи. Звідки вони беруться?

Навіщо дитина вередує? Може, вона отримує задоволення від того, що кричить, ридає, вимагає, від­мовляється виконувати вимоги і прохання батьків? У кожному дитячому віці є свої теми для примх. Чим менша дитина, тим яскравіші емоційні прояви.

• Від народження до двох років

Якщо малюк голодний, стомлений або скучив за мамою, він може дуже вередувати. Завдання батьків — розпізнати стан ди­тини і прийти на допомогу — нагодувати, пригорнути до себе, розважити, покласти спати. Хоч малюк і вередує голосно, зате заспокоїти його легко. І хлопчики, і дівчатка поводяться практично однаково, вимагаючи турботи, любові і тепла.

• Від двох до п'яти

Ось тут прокидається незгода з діями дорослих. Малюки почина­ють протестувати, якщо їм щось не подобається. Вони намагаються змуси­ти батьків робити так, як хочеться їм. Класичний приклад із пісочницею, коли мама кличе дитину, щоб піти додому, а та ніяк не хоче підкорятися і плачем або навіть катанням по землі домагається того, щоб пограти ще.

Цікаво, що батьки чомусь вважають, ніби хлопчик, як майбутній чоловік, має більше прав покомандувати і наполягти на своєму, ніж дівчинка. Стереотипи соціальної поведінки такі, що від дівчаток чекають біль­шої слухняності і навіть підпорядкування.

Проте для дітей будь-якої статі важливо, щоб батьки зважали на їхню думку в ухваленні рішень і не вдавались до диктування і домінування у стосунках із дитиною. Ідеальний стиль виховання для цього (та й для будь-якого іншо­го) віку дитини — співпраця. Це коли ви домовляєтеся про час про­гулянки, обговорюєте з малюком, коли прогулянка закінчується.

Хвилин за десять до закінчення попереджаєте його, що через десять хвилин ви йдете додому. І спокійно йдете.

Тоді хлопчики зростатимуть самодостатніми, упевненими в собі, сильними і переконливими. А дівчатка навчаться не лише підкорятися, але мати і відстоювати свою думку.

• Від п'яти і старше

Вередує? Тепер це такий сталий стереотип дитячої по­ведінки, який буде непросто змінити. Завдяки тому, що дорослі неправильно реагували на примхи дитини раніше, малюк зрозумів: якщо поплакати, або обра­зитись, або потупати ногами, то можна отримати те, що хочеш. Проте завдяки копіткій роботі мами і тата, іноді спільно з дитячим психологом або педагогом, ці труднощі можна подолати.

Хлопчики. Засіб від примх

З хлопчиками краще дотримувати стратегії логіки і раціоналізму. Емо­ції тут мало допоможуть. Якщо на хлопчика кричати, карати його, то рано чи пізно ви отримаєте озлоблену або забиту, але страшенно не­слухняну дитину. А що робити? Як це — «дотримувати логіки і раціо­налізму»? Розмовляти, пояснювати, домовлятися. Спокійно, чітко, стри­мано, небагатослівно. І завжди треба тримати своє слово. Пообіцяли? Виконуйте будь-що. Саме так у маленького чоловіка формуватиметься вміння тримати своє слово, бути послідовним, чесним.

Дівчатка. Засіб від примх

Через те, що дівчатка емоційніші, не вар­то боротися з їхніми примхами за допомо­гою своїх емоцій. Головний девіз — спокій.

Але дівчаткам потрібно більше слів, ніж хлоп­чикам. І тут не так важлива логіка, як почут­тя, про які ви говоритимете. Що відчуває мама, коли дочка вередує і не слухається? Що відчу­ває дівчинка, коли їй не хочеться підкорятися якимсь правилам? Отже, ми розмовляємо про те, що відбувається, але уводимо в розмову більше почуттів.

Три причини дитячих примх

• Маніпуляція. Зроби так, як я хочу!

Нам лише здається, що дитина нічого не розуміє, тому що вона ще занадто мала. Насправді ж навіть трирічний малюк може і здатний прораховувати поведінку батьків і поводитися так, щоб у той чи інший спосіб домогтися свого.

Хлопчики можуть бути більш різкими і наполегливими у своїх примхах!

• Дефіцит уваги. Ти мене любиш?

Іноді дитячі примхи виникають через дефіцит тепла і уваги з боку батьків. Наприклад, якщо мама і тато багато працюють або часто бувають у відрядженнях. Замість того, щоб проявля­ти свою любов, діти можуть вередувати, коли батьки все-таки проводять час разом із ними. Це своєрідна помста дорослим за їхню відсутність або неувагу.

Більш емоційні дівчатка можуть зовні сильніше реагувати на дефіцит уваги з боку батьків!

• Дорослішання. Хочу бути самостій­ним!

Звичайне загострення вередливої поведінки дітей припа­дає саме на періоди вікових криз. У цей час дитина намагаєть­ся розсунути рамки, що стали затісними, і межі, щоб відчути себе більш самостійною і дати зрозуміти батькам, що вже час змінити ставлення до неї. Важливо враховувати це у вихованні, поступово надаючи дитині більше самостійності, а також від­повідальності.

Багато хлопчиків поводяться більш упевнено і самостійно, ніж дівчатка! Але дівчаткам теж важливо почуватися більш дорослими і самостійними!