коли розлучаються батьки

1. Частіше ставте собі запитання: чи добре моїй дитині зі мною?

2. Психологічний момент розлучення — момент повідом­лення дитини про нього. Треба своєчасно, правдиво інфор­мувати сина чи доньку про те, що батьки вже не житимуть разом. Прихо­вувати факт розлучення набагато небезпечніше, ніж сказа­ти правду. Наприклад, мама сказала, що тато поїхав у відрядження, і син чекає, фантазує, як вони зустрінуться, але з часом розуміє, що відбувається щось не те — батько не повертається. Отже, йому сказали неправду... Щиро розмовляючи з дитиною, ви надаєте їй можливість відкрито проявляти свої почуття.

3. Частіше розмовляйте з дитиною і в доступній формі, вра­ховуючи вікові, індивідуальні особливості, поясніть причини розлучення та запевніть, що тато й мама люблять її, як і раніше.

4. Якщо ви любите свою дитину, поясніть їй, що в батьків можуть бути якісь негативні риси характеру, але вони завжди люблять свою дитину і завжди захищатимуть її.

5. Дитина ні в якому разі не повинна почуватися винною в розлученні батьків. Не можна казати: "Ти погано поводився, от тато і не прийде до нас!" Такі звинувачення спустошливі для дітей. Відчуття провини зумовлює формування почуття
власної неповноцінності, особливо воно підсилюється тим, що значна частина сварок батьків точилася навколо питань виховання, а отже, оберталася навколо дитини.

6. Почуття захищеності мають підкріплювати і мати, і батько.

7. Не створюйте коаліцій: ваша дитина не тільки має право на любов обох батьків, а й право самій любити вас обох! Знайдіть у собі сили поговорити з дитиною і заспокоїти її, переконати в тому, що любляча матуся завжди буде поруч

8.Пам'ятайте, навіть маленькі діти переживають не прос­то розлучення своїх батьків, вони переживають своє власне розлучення з одним із них. Розлучення батьків віднімає в дитини частину її особис­тості, почуття захищеності, впевненості у завтрашньому дні, почуття того, що її люблять, віру у власну здатність любити.

9.Щодо проблем, пов'язаних з вихованням дитини, то батьки, навіть після розлучення мають зійтися на одній сис­темі цінностей, в якій збережуться цінності родин, в яких виховувалися самі чоловік і жінка. Тоді діти почуватимуться впевненіше й дотримуватимуться загальної системи ціннос­тей батьків.

10.Якщо один із батьків "вилучений із системи" (Г. Вебер),тобто з родини, то дитина відчуває душевну порожнечу, а це може призводити до депресії. Зці­лення від депресії можливе, якщо фізично вилучений батько буде психологічно прийнятий у родині.

11.Якщо діти після розлучення живуть з одним із батьків, пам'ятайте — вони просто живуть у вас, ви не можете за­брати їх в іншого члена подружжя. Діти завжди належать обом батькам. Тому треба заздалегідь домовитися, з ким залишиться дитина після розлучення. Мати й батько мають показати дітям своєю поведінкою, що вони залишаються їхніми батьками, навіть якщо подружжя й розпалося.

12.Малюк може бути у порозумінні із самим собою та збе­регти свою ідентичність тільки в тому разі, якщо буде в по­розумінні зі своїми батьками.

13.Якщо в житті людини не було любові, то в ньому може трапитися насильство.

Кiлькiсть переглядiв: 326

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.