Хто «татів», а хто «мамин»?

Незважаючи на загальні підходи у вихо­ванні дівчаток і хлопчиків, багато в чому їх виховання в сім'ях відрізняється. До­слідження показали, що з хлопчиками батьки поводяться більш суворо, ніж із дівчатками. Дочкам дозволено більше проявляти свої емоції. їх не засуджують за сльози і менше лають за примхи. Зате синам надають більшої самостійності. І взагалі, до хлопчиків батьки ставлять­ся як до дорослих. Помічено, що навіть у парі різностатевих близнюків дівчин­ку сприймають як слабкішу, безпорад­нішу, меншу, а хлопчика — як старшо­го, дорослішого, сильнішого. Вважають,що йому потрібно менше захисту.

Як діти засвоюють свої гендерні ролі? Звідки вони розуміють, що вони саме хлопчики і саме дівчатка?

Поділ дітей за статевою ознакою відбувається змалку. Для них виби­рають одяг різних кольорів (блакитний — для хлопчиків, рожевий — для дівчаток). їм купують різні іграшки (хлопчикам — машинки і кон­структори, дівчаткам — ляльок і плюшевих ведмедиків). Дівчаток більше прикрашають, роблять красиві зачіски, не стрижуть волосся.

І хлопчикам, і дівчаткам важливо розуміти, що близькі та рідні люблять їх. Це потрібно виражати:

· словами («я тебе люблю», «я за тобою скучив(-ла)», «я тобою пишаюсь» та ін.);

· обіймами і погладжуваннями;

· позитивними оцінками вчинків;

· схвальним поглядом;

· незастосуванням фізично і морально принизливих пока­рань.

Батьки піклуються про своїх дітей. Це проявляється в захисті дитини, допомозі їй, задоволенні потреб. Чим краща турбота, тим комфортніше почувається дитина. Проте прояв турботи щодо хлопчиків і дівчаток має свої особливості.

Хлопчики потребують довіри дорослих. Це надає їм упевненості в своїх силах.

Дівчаткам потрібна турбота близьких. Їм також потрійна свобода, аж її не має бути забага­то, Якщо виховання дів­чинки не має нормальних меж, вона сприймає це як відсутність любові.

Турбота + довіра

Хлопчики потребують більшої довіри. Наприклад, у тому, щоб давати їм більше особистого простору, свободи в прояві самостійності.

Дівчаткам більше, ніж хлопчикам, потрібна турбо­та. Дівчинці важливо відчувати, що в неї є підтрим­ка і захист.

Наприклад, дитина складає іграшки або одяг у своїй кімнаті. Навіть якщо хлопчик робить це не так акуратно, як цього хотілося б дорослим, не слід прибирати за нього. Навпаки, треба дати йому мож­ливість зробити все самостійно і похвалити за те, що він впорався із завданням сам. Наступного разу перед прибиранням заздалегідь можна обговорити прави­ла, щоб хлопчик, прибираючи, орієнтувався на них.

А коли прибирає дівчинка, їй треба показати, як пра­вильно діяти (послідовність прибирання, як правиль­но складати іграшки, як діяти швидше і ефективніше). Дівчинці важливо взаємодіяти з кимось, а не прибира­ти самій. Тому буде краще, якщо мама або тато залуча­тимуть дівчинку до спільного прибирання. Але похвала важлива їй так само, як і хлопчикові.

Якщо мама занадто опікає сина, виявляє над­мірну турботу щодо нього, то він може сприймати це як недовіру до його можли­востей і здібностей.

«Мамині» і «татові»

Ледве малюк народився, як оточення тут же намагаєть­ся зрозуміти, на кого він схожий — на маму чи на тата. Спочатку йдеться лише про зовнішню схожість — «татів носик», «мамині очі», «татів рот». Поступово відбуваєть­ся ідентифікація дитини з батьком своєї статі. Дитина по­чинає копіювати поведінку рідної людини, і ми розчулює­мося, коли маленька дівчинка вправляється з віником або миє посуд, а хлопчик намагається «лагодити» кран або крутити кермо автомобіля. Що важливо для того, щоб іден­тифікація з батьком своєї статі відбувалась правильно?

· Проводити час із дитиною (мамі — з дочкою, татові — із сином).

· Спільно займатися справами, які в соціумі вважають жіночими або чоловічими.

· Підкреслювати свою єдність, кажучи «ми з тобою чо­ловіки», «ми з тобою жінки».

Та хибно вважати, що дитині для правильної Тендерної ідентифікації корисним є лише спілкування з батьком тієї ж статі, що й вона.

Чому дівчинці корисно спілкува­тися з татом?

Для дівчинки спілкування з батьком є не менш важливим, ніж спілкування з матір'ю. Адже саме батьків захист і турбо­та допомагають їй усвідомити свою жіночу сутність. Неда­ремно в майбутньому, ставши дорослою жінкою, вона шу­катиме у своєму супутнику батьківські риси вдачі. Важливо, щоб тато не лише знаходив вільний час, щоб провести його з дочкою, але також цікавився її життям, був «довіреною особою», з якою дівчинка ділиться своїми таємницями.

Чому хлопчикові корисно спілкуватися з мамою?

Мама допомагає хлопчикові навчитися піклу­ватись про інших. Вибудовуючи стосунки із си­ном, вона формує його ставлення до жіночої статі зараз і в майбутньому. Хлопчик почуваєть­ся більш упевнено, якщо сам може когось під­тримати. Добре, коли мама проявляє слабкість і кличе на допомогу сина, а не робить усе сама і за нього. Якщо ж він відчуватиме свою непо­трібність і нікчемність, його самооцінка пада­тиме.