Чому діти брешуть?

Як розчаровуються батьки, раптом усвідомивши, що дитина їм збрехала. їх охоплює неприємне почут­тя досади і навіть образи, а ще — нерозуміння того, навіщо дитина обдурила. «Невже вона не розуміє, що все шито білими нитками і її обман обов'язково викриють?» — дивуються батьки. «Хіба брехня допомо­же дитині?» — подиву дорослих немає межі. Неначе вони самі забули про те, як обманювали в дитинстві своїх мам і татусів, бабусь і дідусів, вихователів і вчителів. Звідки ж береться дитяча брехня? Чи бувають так звані «патологічні брехуни»? І чи можливо зробити так, щоб дитина була чесною і ніколи не обманю­вала? Спробуймо з'ясувати мотиви дитячої брехні і визначити поведінку, яка її провокує.

Чому дитина хоче збрехати?

ПРИЧИНИ ДИТЯЧОЇ БРЕХНІ

Дитина почуваєтеся невпевнено

Малюк дуже хоче, щоб його прийняли до групи дітей — грати, бути популярним. Але поки що в нього поки що в нього це не виходить. Дитина бачить, що для того, щоб інші звернули на неї увагу, потрібно або щось уміти, або щось мати. Іншими словами, чимось виділятися, привертати увагу до себе. Якщо дитині поки що нічим похвалитися, вона може придумати для себе якусь легенду, щоб додати собі «ваги». Наприклад, дитина вигадує історії про свої суперздібності. Чи про те, що має вдома п'ятдесят машинок на радіокеруванні. Чи про те, що у батьків є власний літак, на якому вони всією сім'єю щовихідних літають світом. Чи що вона вміє стрибнути так високо, як ніхто не вміє, просто саме зараз вона не хоче стрибати. З одного боку, така брехня взагалі не шкідлива. Дитина розповідає «байки» про себе, не робить нікому нічого поганого. З іншого боку, рано чи пізно діти розпізнають брехню, і малюк може опинитися в дуже неприємній ситуації, коли його звинуватять у брехні, не довірятимуть і навіть не спілкуватимуться.

Як допомогти?

Потрібно допомогти дитині набути впевненості в собі, підвищи­ти її самооцінку. Давати малюкові можливість опанувати нові на­вички, щоб його приймали в групі однолітків. Менше критикувати дитину, більше підтримувати її. Давати можливість якомога біль­ше спілкуватися з іншими дітлахами.

Дитина має багату фантазію

Є такі діти-фантазери, яким нічого не варто при­думати свою казку або історію. Більше того, їм по­добається жити у світі своїх фантазій, наділяючи навіть неживі предмети казковими, фантастични­ми властивостями. Багата уява — це взагалі вла­стивість більшості дітей, навіть особливість віку.

Але в декого вона виражена дуже сильно. «Та вона все вигадує!», «Ти це придумав, так не буває» — говорять такій дитині інші діти. Іноді фантазе­ри спокійно співіснують в дитячому соціумі. Іноді вони здаються дивними, і діти дражнять їх бреху­нами.

Як допомогти?

Якщо дитина почувається спокійно в дитячій групі, її приймають в ігри, вона добре соціалізова­на, то жодної допомоги їй не потрібно. Нехай собі фантазує. Але якщо ви розумієте, що через свою невгамовну фантазію малюк має серйозні пробле­ми у спілкування, варто спрямувати його уяву. Дай­те дитині можливість творити. Нехай малює, співає, танцює, ліпить, навчається акторської майстер­ності, вдається до будь-якої творчості, що її захо­плює і приносить задоволення. Тоді уява активно працюватиме, не завдаючи шкоди.

Дитина боїться не виправдати ваших сподівань

Привіт батькам, які висувають до дитини занадто ви­сокі вимоги. Дитина, покликана бути маминим і татовим «успішним проектом», просто зобов'язана змалку демон­струвати відмінні результати, спортивні досягнення, знан­ня правил хорошого тону або навчальні знання. А якщо ні? Малюк боїться, що мама і тато менше любитимуть його, якщо раптом він буде не таким хороший, як цього очіку­ють. Тоді дитина починає брехати і про оцінки у школі, і про те, що тренер похвалив, і про свої успіхи скрізь, і про популярність серед дітей.

Як допомогти?

Знизити «планку» своїх вимог. Зрозуміти, що дитина — це дитина, а не ваш бізнес-проект. Припинити весь час порівнювати її з іншими дітьми, говорити їй: «Так, це непо­гано, але ти можеш краще, старайся іще». Потрібно хвали­ти дитину, давати можливість бути самою собою, робити те, що відповідає її віку. Не слід перевантажувати малюка і всілякими гуртками, секціями, заняттями.

Дитина боїться покарання

Це найбільш неприємна і сумна причина дитячої брех­ні. У сім'ях, де батьки застосовують занадто жорсткі під­ходи у вихованні, використовують такі методи покаран­ня, як крик, ляпаси, жорстоке поводження з дитиною, малюк з раннього віку починає брехати. Дитина боїться бути покараною і вважає за краще обдурити, щоб на неї не кричали і не лупцювали її. А батьки до того ж люблять ставити такі безглузді запитання, на які дитина не може відповісти:

— Навіщо ти збрехала?

— Хіба ти не розуміла, що я все одно дізнаюся правду?

Відповідаємо: ні, вона не розуміла. Усе відбувається на рівні підсвідомості. Малюк хоче підсвідомо уникнути покарання, тому не зізнався, що це він розбив вазу.

Як допомогти?

Допомога потрібна батькам. Перегляньте свої методи виховання. Дитина вас боїться, через те й бреше.

Кiлькiсть переглядiв: 431

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.