Не можна примушувати дітей їсти насильницьким методом

Причиною того, що діти не бажають куштувати нову страву, може бути безліч. Дуже часто таке трапляється, якщо у малюка ще не закінчився адаптаційний період до дитячого садочка, а тому відсут­ність довіри до вихователя та няні провокує відмову від нових для дитини страв.

Причиною цього феномена також можуть бути різноманітні страхи. Якщо малечі до­водилось чути від батьків чи старших людей, яким вона довіряє, залякування чи негативні висловлювання під час прийому їжі, то ця емоція може закріпитись і стати причиною небажання їсти чи то взагалі, чи то конкретні продукти.

Можливо, дитина мала неприємний досвід куштування певного продукту і їй це не сподо­балось. Малеча не знає, що один і той самий продукт може бути приготовлений смачніше, тому відмовляється його куштувати.

Також досить популярною причиною серед дітей молодшого дошкільного віку є відсутність звички вживати «нормальну» їжу, тобто дитина фактично не сприймає те, що їй дають, за їжу. Вона не вважає це їстів­ним. Таке може трапитися з дітками, яких батьки годують лише молоком чи сумішами, а інші продукти харчування перетирають у блендері до кашоподібної консистенції. Як наслідок, малюки не звикли жувати і кусати, атому відмовляються їсти.

- Що ж робити дорослим, щоб привчи­ти дитину до вживання нової для неї їжі?

Не можна примушувати дітей їсти насильниць­ким методом. Також не варто залякувати. Іноді трапляються фрази мам, типу: «Якщо не з'їси сніданок, то захворієш, не зможеш ходити, гуляти...».Таке казати категорично забороня­ється! Краще покажіть приклад інших дітей (але саме приклад, ні в якому випадку не порівнювати, типу: «Оля молодець — їсть, а ти — ні!» — це ще одна помилка). Просто скажіть: «Подивись, інші діти їдять, може, воно дійсно смачно? Давай спро­буємо!». Можете самі скуштувати (але зі своєї миски) і своїм виглядом показати дитині, що їжа смачна.

Ще один дуже гарний прийом — дати ди­тині зрозуміти, що вона має можливість вий­няти їжу з рота на серветку, якщо їй не спо­добається. У такому випадку вона розуміє, що коли скуштує, то нічого не втратить, адже відкушений шматочок не обов'язково ковтати.

Також однозначно вихователям слід провести бесіду із батьками щодо харчування. Запитати в них про способи, які вони використовують для заохочення дитини до вживання їжі. Батьки повинні ознайомитись із меню дитячого садочка і готувати дома щось подібне. Нехай вони наголошують на тому, що є дуже смачна їжа і не надто, проте вона дуже корисна і її все одно потрібно їсти, щоб бути здоровим.

Варто поцікавитись щодо перекусів між основними прийомами їжі. Як часто вони відбуваються, чи не заважає це повноцінному прийому їжі. За потреби слід ознайомити батьків із правилами перекусів. Розповісти, що бажано давати дітям щось корисне, наприклад, фрукти, овочі. Останній перекус має бути не пізніше, ніж за годину до вживання основної їжі.

Крім того, слід спитати, чи існують у сім'ї правила щодо солодощів: як часто? Скільки? Що саме дають дитині? Можна порадити встановити вдома правило — вживати со­лодке лише тоді, коли з’їв основну їжу.

Також варто порадити батькам заохочува­ти дітей до приготування їжі. Показувати їм, як це робиться. Розповідати, що їстівне, а що ні. Таким чином діти захочуть спробувати те, що приготували самі.

- До якого спеціаліста можна звернути­ся за допомогою, підозрюючи ноофобію (побоювання нового, в даному випадку – побоювання скуштувати нову їжу)?

Ноофобію їжі не можна назвати досить серйозним відхиленням, а тому можна обмежитися консультацією дитячого пси­холога. Але якщо батьки не справляються, слід звернутись до педіатра, який видасть направлення до дитячого дієтолога.

- Що робити вихователю, коли дитина відмовляється від обіду?

Буває так, що дитина одноразово відмовляється від їжі (таке буває, малеча теж підсвідомо влаштовує собі «роз­вантажувальні дні») чи вона ніколи не їсть у садочку. Якщо це «разова акція», то при­чин може бути безліч: не подобається запах, вигляд, немає настрою, болить щось, посварилась із кимось. У такому разі просто не потрібно змушувати дитину їсти. Якщо ж це систематично, то батькам обов'язково потрібно спробувати своїми силами заохочувати малечу — попросити скуштувати, не обмежуючи вибір. «Що із запропонованого ти хочеш з їсти?»—таким чином ми даємо ілюзію вибору. Крім того, я б не радила довго вмовляти дитину і за­гострювати увагу на цьому. Оскільки вона може закріпити це в своєму мозку як один із способів маніпулювання дорослими з метою отримання уваги. Тоді, коли уваги бракуватиме, вона буде привертати її до себе, відмовляючись від їжі.

— Порекомендуйте кілька вправ (реко­мендацій, ігор) для ознайомлення дітей із невідомою для них їжею.

Насправді значну кількість вправ можна адаптувати під будь-яку проблематику. Усе залежить від віку, адже на кожен вік при­падає певний тип гри. У дошкільнят провідною є рольова гра. Тому можна грати в «кафе», «кухаря», «маму і дочку», намагаючись програ­вати при цьому ситуації із вживанням нової їжі.

Взагалі, якщо дитина сприймає «вживання» їжі як проблему, то вона сама буде намагатися програвати такі напружені моменти. Адже діти самі себе лікують!

Для менших діток я б рекомендувала ігри на пізнання. Варто просто вирізати клаптики паперу різних кольорів і форми (або роздрукувати намальовані продукти) і робити з них аплікації типу «суп», «запіканка», які можна красиво прикрасити вирізаними «кропом», «полуничками» тощо. Тобто робити імітацію готування різних невідомих і відомих страв. Таким чином діти не просто ознайомляться із назвами страв, а й вивчать, із чого їх можна приготувати.

/Files/images/tse_vajlivo_znati/перекус.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 458

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.