Метод зеленої ручки

Як правило, по завершенні кож­ної важливої справи проводять так званий розбір польотів і за потреби — роботу над помилками. Але зосе­реджуючи увагу на них, ми часто не помічаємо здобутків. Подібне від­бувається також із нашими дітьми у школі. Однак якщо рівень психоло­гічної стійкості старшокласників дає їм змогу не так болісно сприймати зауваження педагогів, то для учнів молодших класів кожне виділення у зошиті червоною пастою поми­лок перетворюється на маленьку трагедію. Звичайно, без цього не обійтися, адже школа потрібна на­самперед для того, щоб навчати, а перевірка знань з допомогою оці­нок — найкращий індикатор рівня їх засвоєння учнями. Тож маємо за­мкнене коло, розірвати яке за ба­жанням не так уже і важко.

Існує кілька способів виховати в учнів адекватне ставлення до помилок, аби запобігти в майбут­ньому зникненню у них бажання вчи­тися. Та найкраще зарекомендував себе відносно новий метод «зеленої ручки», який навчає зосереджувати­ся на успіхах. Причому педагоги-новатори рекомендують застосовувати його також й у не пов'язаних з освітою сферах життя.

Винайшла цей метод і першою випро­бувала його на практиці автор блога про виховання дітей та мама Тетяна Іванко. Коли настав час тренувати пе­ред школою руку доньки для письма, вона вирішила не підкреслювати чер­воною ручкою неправильне, як це роб­лять у початковій школі, а навпаки — виділяла зеленою найкраще написані букви. Дівчинці це дуже сподобалось, тож після виконання завдання завжди запитувала, яка літера красивіша, і дуже раділа, коли мама обводила її із обов'язковим коментарем: «Ідеально!»

Отже, як бачимо, загострення уваги дитини на помилках — не такий ефек­тивний метод контролю, як здається на перший погляд. Хочемо того чи ні, але у нашій пам'яті закарбовується на­самперед виділене, тож учні в такому разі запам'ятовують неправильне. В результаті постійне усвідомлення не­вдач не сприяє підвищенню самооцін­ки і віри у власні сили. Але якщо цю особливість людської свідомості вико­ристовувати, підкреслюючи правильне, то діти відчуватимуть зовсім інші емоції та інакше сприйматимуть навчальний процес. Більше того, підсвідомо вони прагнутимуть повторити хороший ре­зультат, тобто матимуть іншу внутріш­ню мотивацію — не бажання уникнути в майбутньому помилок, а прагнення зробити все добре.

До речі, звичка підсвідомо виділяти червоним недоліки, погане та непра­вильне, яку отримуємо ще в дитинстві, — одна з головних причин того, чому є люди, незадоволені своїм життям, навіть якщо воно склалося вдало. Са­ме тому важливо застосовувати ме­тод «зеленої ручки» також й у стосун­ках із дітьми. Насамперед роблячи їм менше зауважень за виконане не так, хоч би як нам того хотілося (вони ж бо старалися, а це вже добре), і більше хвалячи за якісно зроблену роботу.

Кiлькiсть переглядiв: 344

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.