Комп’ютерна залежність: як запобігти?

Сьогодні комп'ютером нікого не здивуєш. Це сучасне чудо техні­ки є доступним і дорослим, і дітям. Стало навіть модно, щоб у дитини комп'ютер з'являвся якомога раніше, щоб малюк розвивавсяшвидше. І разом із появою комп'ютерів миттєво виникли і наукові суперечки: корисно або шкідливо для дітей сидіння за комп'ютером?

Однозначної відповіді, звичайно ж, немає. Комп'ютерні ігри розвивають у дитини швидкість реакції, пам'ять й увагу. Щоб грати в комп'ютерну гру, маляті необхідні посидючість, спритність. За до­помогою таких ігор дійсно розвивається логічне мислення, дрібна мо­торика рук, зорово-моторна координація. Виконуючи веселі ігрові за­вдання, дитина вчиться аналітично мислити в нестандартній ситуації, класифікувати та узагальнювати поняття, прагнути до поставленої мети. «Ну, хіба це погано?» — запитують батьки.

Крім того, діти, які легко орієнтуються в комп'ютері, найчастіше почувають себе і в житті більш упевнено. Вони легше адаптуються до різних ситуацій.

Часто саме комп'ютер допомагає залучити до занять дітей, яких важко посадити за звичайне читання або розв'язання задач. Тут вони потрапляють у гарну казку, де діють веселі й спритні герої. Наприкінці гри малюка обов'язково похвалять або навіть видадуть почесний дип­лом. Тут у дитини обов'язково що-небудь вийде і виникне «ситуація успіху», після цього захочеться ще пограти. Адже комп'ютерні розвивальні програми називаються «іграми», а зовсім не «заняттями».

Якщо не дотримуватися режиму, а, просто кажучи, не обмежува­ти комп'ютерний час для дитини, то незабаром вона із помічника пе­ретвориться на Вашого сімейного ворога. Лікарі-окулісти застерігають, що занадто тривале знаходження перед монітором комп'ютера може призвести до зниження зору. Але найбільша небезпека - це виник­нення стійкої комп'ютерної залежності. Весь свій вільний час дитина проводить перед комп'ютером. Вона грає в будь-яку вільну хвилинку. Для батьків така поведінка повинна стати тривожним сигналом. Чому малюк віддає перевагу віртуальному життю? Можливо, якісь життєві обставини стали для нього некомфортними? А можливо, останнім часом йому не вистачає Вашої уваги, і він у такий спосіб вирішив поповнити його дефіцит?

Комп'ютерна залежність, звичайно ж, виникає не раптом. Спочатку дитина грає просто так, заради інтересу. Потім поступово вона втягується в гру, довідується правила, стає успішною. Потім на­стає час для ігор на гроші, а таких в Інтернеті чимало. Якщо батьки забороняють їй грати вдома, то дитина знаходить можливості та йде до ігрового салону або комп'ютерного клубу.

Самі для себе визначте, що Ви хочете отримати від комп'ютера? Щоб дитина просто була зайнята та не заважала Вам? Або, можливо, Ви прагнете розвити в дитині які-небудь навички та уміння? А може, Ви переживаєте, щоб у Вашої дитини все було не гірше, ніж в інших?

Якщо причина того, що Ви дозволяєте Вашому малюкові сидіти за комп'ютером і грати в комп'ютерні ігри,— бажання просто зайняти його, щоб він Вам не досаждав, відразу будьте готові до того, що через певний час Вам буде важко відірвати дитину від монітора.

Друга причина — розвиток. Ви не можете розвивати малюка за до­помогою фарб, олівців, конструкторів, пластиліну, книжок і настільних ігор! Звичайно, є безліч розвивальних ігор, які допомагають малятам навчитися малювати, вивчати англійську мову, учитися читати і раху­вати, ознайомлюватися з навколишнім світом. Є розвивальні ігри, які навчають малюка сполучати кольори, відтворювати в пам'яті картинки, складати предмети з геометричних фігур. Є комп'ютерні енциклопедії, до дають дитині знання в цікавій ігровій формі. Широкою популяр­ністю користуються і так звані інтерактивні книги, що нагадують плас­тинки з улюбленими казками, але такі, що тренують пам'ять та увагу, пропонують виконати різні цікаві вправи на розвиток навичок читання, логічного мислення. Дошкільникам можна пропонувати «паззли»; це теж розвиває просторове і логічне мислення. Діти із задоволенням грають і у філологічні ігри на зразок «Поле чудес». Їм хочеться хоч на мить опинитися на місці учасників популярної телепередачі, а на дисплеї все як на телеекрані: і колесо фортуни крутиться, і бали випадають. Є інша категорія розважальних ігор. Але майте па увазі, що вони всі дуже різні. Одна справа - тупий мордобій (так звані «стрілялки»), де вся майстерність гравця зводиться до вміння натискати на кнопки. А інша - «квести» (від англійського «quest» - «пошуки»). V дитячих «касетах» діють герої мультфільмів, там нікого не потрібно вбивати, у цих іграх багато по-справжньому смішного. А зміст гри по­лягає у досягненні мети шляхом розв'язання логічних задач. Скажімо, необхідно відкрити вхідні двері, а на моніторі з'являється складне ло­гічне завдання, що припускає й посидючість, і спритність, і кмітливість. Подібні ігри розвивають не тільки абстрактне мислення, але і чисто побутову кмітливість, готують дітей до ситуацій, з якими ті можуть зіштовхнутися в реальному житті. Між іншим, в «квестах» і світ більш дружелюбний. По-перше, він не поділяється тільки на своїх та чужих, там багато нейтральних персонажів, які займаються своїми справами і не залучені в перипетії сюжету. А, по-друге, спільників у дитини біль­ше, ніж супротивників.

Але, обираючи навіть такий диск, недостатньо прочитати коротку анотацію. Ви повинні самі спробувати «пройти» всі рівні гри-розвивалки та зрозуміти, наскільки якісно зроблена ця комп'ютерна іграшка, чи відповідає вона віку Вашої дитини, чи гарні ілюстрації та голоси, які озвучили текст.

Уважно поставтеся до вибору комп'ютерних ігор. Вони повинні відповідати віку дитини й не мати агресивних настроїв.

Як тільки Ви помітили, що в дитини зник інтерес до реального спілкування, вона довго просиджує за комп'ютером, настав час бити тривогу. Краще не доводити ситуацію до крайності.

Будьте готові до того, що як тільки Ви скажете «Вистачить!», малюк почне слізно просити: «Ще хвилиночку або ще секундочку!» Якщо Ви хоч раз піддастеся на таку провокацію, надалі Вам важко буде контролювати комп'ютерний час дитини. На ринку досить і таких ігор, які буквально нашпиговані примарами, монстрами, скелетами, людожерами. Немає нічого дивного в тому, що багато дітей, награв­шись іграшками із цими страшними потворами, починають лякатися темряви, скаржаться на кошмарні сни, бояться залишатися на самоті в кімнаті. Справа в тому, що в більшості комп'ютерних ігор все дуже натуралістично. Там реалізм — одна з головних принад. В описі нових ігор спеціально підкреслюється, що новий варіант ще більш реаліс­тичний, ніж попередній.

Особливо захоплюються комп'ютерними іграми діти а низькою самооцінкою, що погано встигають у школі, що відчувають труднощі в спілкуванні з однолітками. Звичайно, поринання у світ фантазій, мрій і гри завжди був властивий людям із тендітною психікою. Але читання книг, а тим більше, творчість вимагають зусиль. Тут все просто, і при цьому в людини створюється враження власної могутності. Ви тільки уявіть собі: дитина сидить перед екраном і розпоряджається життям малюсіньких людей. Простим натисканням кнопки вона може знищити десяток ворогів. У дійсності ж вона не вміє практично нічого: ні дати здачі кривдникові, ні залізти на дерево, ні підтягтися на турніку, ні захопити дітей грою. Але їй все це і не потрібно! Навіщо, коли є легший спосіб відчути себе суперменом? У всьому повинна бути міра. За мето­диками Глена Домана можна розвивати дитину з колиски, але навряд чи Ви будете навчати немовля основ механіки та атомної фізики. Сучасні діти випереджають в інтелектуальному розвитку однолітків 5-7-річної давнини, але в той же час про емоційний вік та їхній фізичний розвиток батьки все частіше забувають. Але ж емоційна і фізична сторона розвитку набагато важливіші за інтелектуальний розвиток дитини. Малята вміють читати англійською, але погано бігають і страждають від безлічі страхів. Ось чому з комп'ютерними іграми потрібно бути дуже обережними. Навіть якщо вони «рекомендовані для дошкільного віку», Ваш малюк може бути ще не зовсім готовий сприймати їх.

Кiлькiсть переглядiв: 719

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.